Як рф перебудувала свою економіку під військові цілі і які підходи може запозичити Україна: думка експерта

Економіка рф наближається до перегріву і Центральний банк росій намагається стримати це підвищенням облікової ставки.

Про це у своєму телеграм-каналі розповів економіст Олексій Кущ. Він пояснив, що таке посилення монетарної політики може знизити темпи зростання економіки росії, особливо в промисловості, яка вже почала демонструвати ознаки сповільнення. На думку Куща, Україні вигідно, щоб Центральний банк рф продовжував підвищувати ставку, адже це позбавляє російську економіку кредитних ресурсів і стримує її розвиток.

Однак Кущ наголошує, що поточне гальмування російської економіки, зокрема уповільнення ВВП з очікуваних 4% у 2024 році до можливих 2% у 2025 році, не принесе Україні безпосередньої вигоди у воєнному аспекті. За його оцінками, росія зможе зберегти високі темпи виробництва зброї, а чисельність армії, навпаки, може зрости. Основна проблема полягає в тому, що, незважаючи на економічний тиск, рф успішно перебудовує свою економіку: частка нафто-газового сектору скорочується, а несировинні галузі, зокрема оборонно-промисловий комплекс, зростають.

"Як це виглядає статистично? Зростання промислового виробництва на 4,4% за підсумками дев'яти місяців 2024 року, при цьому видобувні сировинні галузі падають на 0,6%, а переробка та обробка зростають на 8%. А такі сектори як готові металеві вироби, інші транспортні засоби, електроніка, електротехніка та оптика – зростання від 28% до 32%.

А ці галузі – це чистий камуфляж у загальній статистиці сектору ВПК. І дуже погано, що така структурна перебудова економіки поки що не запущена в Україні. Хоча статистично вона вже проглядається, але поки що на дуже низьких абсолютних показниках. А це означає, що деякі програми запускаються, але масштабування, серійності, мультиплікатора зростання. Нема масштабу", - пише економіст.

Аналітик також підкреслює, що структурна перебудова російської економіки наразі демонструє зростання виробництва на 4,4% у несировинних галузях, таких як електроніка, оптика, металургія та обробка металів. Це створює сприятливі умови для розширення оборонно-промислового комплексу рф. Хоча такі показники дають надію на сповільнення темпів економіки росії, та їх недостатньо для прямого впливу на бойові спроможності армії.

На думку експерта, Україні слід було б запозичити деякі підходи до структурної перебудови, особливо в промисловому виробництві, яке має велике значення для економіки.

Єдина галузь, де Україна демонструє помітні результати, — це виробництво безпілотників. Однак цей сегмент залежить від імпортних комплектуючих, що не дозволяє пов’язати оборонні державні витрати з масштабним ростом внутрішньої промисловості. Кущ вважає, що Україна потребує масштабного та системного підходу, а також значних інвестицій, щоб запустити виробництво на повну потужність і, як наслідок, зміцнити економічний фронт.

На завершення Кущ озвучує важливий меседж для українських посадовців: діяти потрібно «тут і зараз». Ключовим пріоритетом має бути підтримка промислового зростання, спрямованого на оборонний сектор.