Количество пенсионеров может увеличиться на миллион. Конституционный суд рассматривает законность реформы 2017 года

Судові баталії навколо пенсійної системи вже коштують державі десятки мільярдів гривень додаткових видатків.

Ба більше, борги Пенсійного фонду за рішеннями судів наразі перевищують 70 млрд грн та продовжують зростати.

Проте схоже, що у цій неоголошеній війні пенсіонерів проти держави от-от може відбутися вирішальна битва.

Так, на розгляді Конституційного суду наразі перебуває справа про законність підвищення вимог до стажу для виходу на пенсію окремих категорій громадян.

Якщо цю норму пенсійного законодавства визнають неконституційною, то кількість українських пенсіонерів може одномоментно вирости на десятки, а то й сотні тисяч осіб.

З погляду держави це не лише додаткові багатомільярдні видатки, але й скорочення робочої сили та, відповідно, - обсягу внесків, які є джерелом виплат усім пенсіонерам.

Як наслідок, уся пенсійна система ризикує остаточно розбалансуватися, а здатність держави здійснювати хоча б якусь підтримку осіб на старості опиниться під питанням.

Які шанси того, що Конституційний суд ухвалить потенційно фатальне для пенсійної системи рішення та якими можуть бути його наслідки?.

Про що йдеться.

У 2020 році декілька осіб з Луганщини та Херсонщини взялися через суд вимагати у Пенсійного фонду почати виплачувати їм пенсії попри те, що за законом таке право у них ще не настало.

Вони вважали, що мають право на ранній вихід на пенсію, адже це гарантувалося законодавством, яке діяло під час їхньої трудової діяльності.

Справи стосувалися статті 114 закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які регулюють вихід на пенсію осіб, що працюють на роботах з особливо важкими та небезпечними умовами праці.

Переліки таких професій та посад містяться у відповідних постановах уряду (ці переліки більш відомі як список №1 та список №2).

Раніше держава гарантувала, що люди, які протягом життя працювали на небезпечному виробництві (наприклад, шахтарями чи машиністами техніки, яка працює під землею) можуть вийти на пенсію раніше.

Ті, хто працював на роботах зі списку №1 - у 50 років (для чоловіків) та 45 років (для жінок) при наявності стажу роботи 20 та 15 років відповідно.

А робочі зі списку №2 могли вийти на пенсію у 55 та 50 років, маючи стаж роботи 25 і 20 років (для чоловіків та жінок відповідно).

Однак у 2017 році Верховна Рада проголосувала за пенсійну реформу, якою поступово підвищила вимоги до стажу на 5 років, зокрема і для пільгових категорій громадян.

Після цього пільговики зі списку №1 мали право вийти на пенсію у 50 років за наявності 25 років стажу (для чоловіків) або 20 років стажу (для жінок).

Зі списком №2 - у 55 років за наявності 30 років стажу (у чоловіків) або 25 років стажу (у жінок).

За крок від колапсу.

Держава програє пенсіонерам суди на мільярди, але заплатять всі.

Саме таке підвищення вимог до стажу фактично і оскаржували позивачі, поки не дійшли до Верховного суду.

Останній ухвалив рішення на їхню користь та зобов'язав Пенсійний фонд почати виплачувати пенсії.

По суті суд проігнорував пряму норму закону, яка встановлювала вимоги до стажу позивачів, мотивуючи це тим, що вважав такі вимоги неконституційними.

22 березня 2024 року Пленум Верховного суду пішов ще далі та звернувся до Конституційного суду, аби той визначив, чи відповідає норма про підвищення страхового стажу для пільговиків основному закону.

Цікаво, що Конституційний суд розглядає справу щодо підвищення вимог до стажу для пільговиків вже вдруге.

У 2020 році він ухвалив рішення, яким визнав неконституційною майже ідентичну статтю, яка встановлювала правила виходу на пенсію людей, які працювали за списком №1 та №2 (з підвищеними вимогами щодо стажу).

Проте ця стаття містилася в іншому законі - "Про пенсійне забезпечення".

Тоді рішення Конституційного суду фактично не мало ніяких юридичних наслідків, адже з 2017 року закон "Про пенсійне забезпечення" не врегульовує особливості виходу на пенсію таких громадян.

Однак те рішення Конституційного суду від 2020 року ще може зіграти свою роль у майбутньому всієї пенсійної системи України.

Які наслідки.

У 2017 році, коли Рада підвищувала вимоги щодо стажу для виходу на пенсію, таке рішення називали прихованим підвищенням пенсійного віку.

Адже, якщо у 60 років людина не має достатньо трудового стажу, то їй необхідно продовжувати працювати далі - до 63 або й до 65 років - аби претендувати не на мінімальну пенсійну виплату.

Таке непопулярне рішення було викликане демографічною ситуацією: співвідношення між пенсіонерами та працюючими українцями змінювалося не на користь останніх.

Після початку великої війни до цієї тенденції додалася ще й масова міграція мільйонів українців працездатного віку з дітьми, тимчасова окупація територій та падіння народжуваності.

Підвищення віку виходу на пенсію, яке у 2017 році ініціював уряд Володимира Гройсмана, можуть визнати неконституційним.

Наразі балансувати всю цю систему допомагають військовослужбовці, з грошового забезпечення яких сплачуються внески до Пенсійного фонду.

Однак цей крихкий баланс може дуже швидко порушитися у разі, якщо норми пенсійної реформи 2017 року будуть визнані неконституційними.

Навіть, якщо таке рішення стосуватиметься лише пільгових категорій громадян.

За розрахунками Міністерства соціальної політики у разі визнання неконституційним підвищення вимог щодо стажу для осіб, які працювали за списками №1 та №2, право на вихід на пенсію може одномоментно з'явитися у 112,9 тисячі осіб.

Якщо кожен з них скористається таким правом, то додаткові видатки на виплату цих пенсій можуть сягнути 10,5 млрд грн на рік.

Щонайменше частину цієї суми буде виплачувати не держава, а колишні роботодавці таких пільгових пенсіонерів.

Адже за законом такі компанії мають компенсовувати видатки на виплату та доставку пенсій до моменту, коли їхній колишній працівник не досягне загального пенсійного віку (60 років).

Ба більше, через мобілізаційні процеси та міграцію українським компаніям стає дедалі складніше заповнювати вакансії.

Вихід на пенсію понад 100 тисяч людей навряд чи сприятиме покращенню ситуації на ринку праці.

Державі складно підтримувати менш захищених пенсіонерів, але легко виплачувати по 100 тисяч суддям.

Що не так з пенсійною системою?.

Проте потенційне рішення Конституційного суду може мати ще небезпечніші наслідки як для стабільності пенсійної системи та економіки загалом.

У Мінсоцполітики побоюються, що після скасування норми про підвищення вимог до стажу для пільгових категорій громадян, наступним логічним кроком стане скасування таких вимог для усіх українців.

Іншими словами, Конституційний суд може скасувати ключову норму пенсійної реформи 2017 року, якою поступово підвищили вимогу щодо стажу для виходу на пенсію до 35 років.

Наслідком цього рішення може стати повне розбалансування усієї пенсійної системи, адже тоді право виходу на пенсію може одномоментно з'явитися у 907 тисяч українців.

За розрахунками Мінсоцполітики, на виплати таким новим пенсіонерам може знадобитися приблизно 50,4 млрд грн на рік.

Зайве казати про наслідки такого рішення для ринку праці та економіки загалом.

Що далі.

Ризик того, що Конституційний суд таки скасує підвищення вимог до стажу для виходу на пенсію пільговиків дуже високий.

Зрештою, він вже робив це у 2020 році, визнаючи неконституційними аналогічні норми, які містилися в іншому законі.

Проте в уряді не збираються здаватися та планують системно розв'язувати проблемні питання із соціальним законодавством та його оскарженням у судах.

"Ми активно працюємо над вирішенням проблеми стрімкого збільшення судових спорів.

Це рішення має полягати, по-перше, в системному перегляді соціального й пенсійного законодавства.

Ми маємо усунути численні колізії, наявні в законах, зокрема в тих, які виникли після оскаржень Конституційним судом окремих норм.

Для цього спільно з Радою Європи ми розробляємо Соціальний кодекс", - повідомила ЕП заступниця міністра соціальної політики Дарина Марчак.

В межах цієї роботи у відомстві вже розробили проєкт реформи солідарного рівня пенсійної системи.

Ця реформа має виправити проблемні моменти у соціальному законодавстві, які й скасовують суди.

Також в уряді шукають шляхи, аби погасити вже наявну заборгованість за судовими рішеннями, яка вже перевищує 70 млрд грн.

Водночас там додають, що це непросте завдання в умовах обмежених можливостей державного бюджету під час повномасштабної війни.

"По-друге, ми почали активно взаємодіяти з судовою гілкою влади, для того, аби синхронізувати наше розуміння того, якими є цілі і фундаментальні засади системи соціального захисту - бо саме різночитання у цій площині призводять до численних оскаржень норм соціального законодавства", - додала Марчак.

Хоча наразі спроби урядовців порозумітися із суддями щодо пенсійних справ не увінчуються успіхом.

Ба більше, судова система зараз буквально завалена позовами пенсіонерів проти держави.

І у більшості випадків шальки терезів Феміди схиляються не на користь останньої.

Справжній шквал судових рішень розпочався після 2020 року.

Для порівняння, у період з 2013 по 2020 рік суди ухвалили лише 3,2 тис рішень у судових справах, які стосувалися пенсій.

Починаючи з 2020 року по травень 2024-ого таких рішень було вже понад 600 тис.

Що не так з пенсіями військовим.

Конституційний суд вже відіграв свою роль у цій судовій епопеї.

Наприклад, у 2022 році він визнав неконституційним обмеження максимального розміру пенсійних виплат колишніх військовослужбовців та працівників силових органів (за законом воно мало становити не більше 10 прожиткових мінімумів), а у березні 2024 року - таке ж обмеження для пенсій "чорнобильців".

Після кожного такого рішення пенсіонери завалюють суди позовами з вимогою перерахувати розмір виплати.

І суди не просто задовольняють ці позови, але й зобов'язують державу перерахувати пенсії, які позивачі отримували за попередні періоди.

Через це у пенсійній системі і накопичується борг багатомільярдний борг.

Справа щодо пенсійної реформи 2017 року може стати випробуванням для всієї пенсійної системи, адже до цього жодне рішення Конституційного суду не призводило до моментального збільшення кількості пенсіонерів на сотні тисяч осіб.

Чи зможе держава пройти це випробування та якою буде його ціна для економіки та достатку усіх пенсіонерів - питання поки що відкриті.