Анатолій Макаренко

Макаренко Анатолій – військово-морський офіцер запасу, генерал-лейтенант митної служби, відомий блогер та позаштатний радник міністра фінансів України.

Місце народження

Народився 23 жовтня 1964 в селі Тарасівка Пологівського району Запорізької області.

Освіта

1986 рік — закінчив Київське вище військово-морське політичне училище.

2000 рік — закінчив Харківську національну академію міського господарства, за фахом — економіст.

Родина

Дружину звати Тетяна. Познайомився з нею в середині 80-х, коли ще був курсантом військового училища. У подружжя народився син Максим. Більше про родину нічого не відомо.

Служба до 2014 року

• 1986 – 1998 роки – після закінчення військового училища проходив службу на атомних підводних ракетних крейсерах Північного флоту СРСР, а згодом Російської Федерації. Звільнився в запас капітаном другого рангу.
• 1999 – 2002 роки – почав службу у митних структурах. Його не бентежило звання лейтенанта митної служби після погонів підполковника, набагато молодші колеги. За три роки послідовно обіймав посади інспектора, заступника начальника відділу по боротьбі з контрабандою Київської регіональної митниці, начальника відділу тарифів і митної вартості Київської регіональної митниці.
• 2002 – 2004 роки – служив заступником начальника Київської регіональної митниці.
• 2004 – 2005 роки – перебував на посаді начальника Управління інформаційного забезпечення та митної статистики Державної митної служби України.
• 2005 – 2009 роки – працював керівником Київської регіональної митниці.
• 2007 рік – Анатолій Макаренко отримав почесне звання "Заслужений економіст України".
• Січень 2009 року – Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко призначила Макаренка Головою Державної митної служби України. Як відзначили експерти, це призначення мало політичний характер, адже попередник на цій посаді Валерій Хорошковський відмовився розмитнювати газ компанії Дмитра Фірташа "РосУкрЕнерго" за наказом керівника уряду, а у Макаренка жодних докорів сумління щодо цієї процедури не було. Новий голова ДМСУ дав команду розмитнити 11 млрд куб. м газу на виконання угоди з "Газпромом" про перевідступ Україні цього блакитного палива.
• Березень 2010 року – після приходу до влади Віктора Януковича Макаренка звільнили з посади керівника ДМСУ.
• 8 червня 2010 року – Стокгольмський арбітражний трибунал, після розгляду позову, прийняв рішення на користь "РосУкрЕнерго". Нафтогаз мав повернути 11 млрд куб. м газу компанії Фірташа і додатково передати ще 1,1 млрд куб. м як штраф.
• 23 червня 2010 року – Служба Безпеки України затримала Анатолія Макаренка як підозрюваного, а 25 червня суд заарештував його на 2 місяці за виконання умов російсько-українського договору від 19 січня 2009 року, в якому передбачалося "подолання газової кризи і усунення посередника — швейцарської компанії РосУкрЕнерго". Тимошенко заявила, що це "перший випадок, коли за ґрати кидають не злочинців, а офіцерів, які служили і служать чесно Україні".
• 30 вересня 2010 року – справу за звинуваченням Макаренка у "службовій недбалості" було перекваліфіковано у справу про зловживання службовим становищем. Його продовжували утримувати в СІЗО.
• 5 липня 2011 року – апеляційний суд Києва звільнив Макаренка з-під варти.
• 19 липня 2012 року – Анатолія Макаренка було засуджено до 4 років позбавлення волі умовно.
• 3 березня 2014 року  — згідно з рішенням Печерського районного суду міста Києва Макаренка звільнено від кримінальної відповідальності і визнано несудимим.

Діяльність в ДФСУ і після звільнення з посади

• Під час Революції гідності Макаренка постійно бачили на Майдані, причому у місцях зіткнень, де часто доходило до кровопролиття.
• Після перемоги Євромайдану в травні 2014 року Міністерство доходів і зборів часів Януковича було реорганізовано в Державну фіскальну службу, яку підпорядкували Міністерству фінансів.
• 5 червня 2014 року – Макаренка призначили в Державну фіскальну службу заступником голови з питань митної служби. В перших інтерв’ю він розповів, до якого стану довели митницю представники "сім’ї" Януковича. Митниця була перетворена на помпу по викачуванню "чорної готівки". Особливо складним було кадрове питання, а відносини з бізнесом приходилось будувати з нуля.

• За пів року роботи Макаренка відомство досягло деяких успіхів. З великими труднощами вдалось зупинити багатомільярдні оборудки з нафтопродуктами, суттєво зменшити потоки контрабанди в зоні АТО. Митники знайшли певне порозуміння з великими торговельними мережами щодо значного зменшення "сірих схем" розмитнення вантажів.
• Щодо проблем, з якими зіштовхнувся Макаренко, то найголовнішою став його "незалежний статус". Людина, що не належала до жодного клану, опікувалась службою, здатною приносити "куратору" мільярди "чорної готівки". Експерти з "Економічної правди" та інших видань вважали, що звільнення з посади Анатолія Макаренка готувалось колами, зацікавленими у встановленні контролю над митницею. Виконавцями задуму стали Віталій Хомутинник та Ігор Палиця. Їх sms-листування, що ніби випадково було перехоплене журналістами, вказувало на Макаренка, як на організатора корупційних поборів з митників. Керівництво уряду використало спровокований скандал.
• Лютий 2015 року – була утворена комісія для перевірки діяльності Державної фіскальної служби. Судячи з тексту документів, основний удар націлювався саме на Макаренка, а службове розслідування проводилось формально, з акцентом на обвинуваченні.
• 23 березня 2015 року Анатолія Макаренка звільнили з посади "за порушення присяги держслужбовця". Розлючений за таке формулювання ексчиновник подав на Кабмін в суд, виграв усі інстанції і заставив вказати причиною звільнення заяву по власному бажанню.
• Журналісти вказують, що навіть після звільнення Макаренко зберіг вплив на митну службу і досить кваліфіковано виступав як авторитетний блогер-експерт у соцмережах.
• 2019 рік — на позачергових парламентських виборах балотувався у народні депутати України 9-го скликання від партії “Сила і честь”, номер 10 у списку. Партія не подолала прохідний бар’єр.
• Лютий 2020 року – Анатолія Макаренка призначили радником на громадських засадах міністра фінансів Сергія Уманського.

Критика та скандали

Зрозуміло, що на такій посаді з такою кількістю "друзів" і критики, і скандалів було аж задосить.

Ще під час "першого пришестя" Макаренка на митницю, журналісти звернули увагу на період його військової служби. З’явились матеріали, що російський офіцер-підводник не міг бути громадянином іншої країни, і Макаренко безумовно зберіг російське громадянство, напевно ще й отримує в Росії військову пенсію. Проте жодного підтвердження надано не було.

Після звільнення Макаренка з ДФСУ, він у ЗМІ жорстко розкритикував нове керівництво, вказав що жодних змін на краще від команди Романа Насірова не буде. Подальші події показали, що відносно Насірова Макаренко мав рацію.

В серпні 2018 року він зробив скандальну заяву, що в корупційному ланцюгу митник отримує лише до 25%, а основну вигоду від контрабанди отримують правоохоронці.

У 2020 році нардеп Андрій Холодов розповів про повернення на митницю старих схем і звинуватив у цьому Макаренка, який з точки зору депутата виявився настільки впливовим, що розставив на керівні посади в митній службі своїх людей – досвідчених корупціонерів. А ці "люди Макарова", мовляв, виживають з митниці чесного реформатора Максима Нефьодова.

Квітень 2021 року – у полеміці з міністром фінансів Марченком, Саакашвілі назвав Макаренка контрабандистом. Проте деякі експерти і у 2021 році стверджують, що цілком ймовірне повернення Анатолія Макаренка на державну службу.