Андрій Рева

Рева Андрій – колишній військовий, громадський діяч, представник команди Володимира Гройсмана як у Вінниці, так і в Кабінеті Міністрів України

Місце народження

Народився 7 липня 1966 року в місті Богодухів, Харківська область.

Освіта

1987 рік – закінчив Ленінградське вище військово-політичне училище ППО ім. Ю. В. Андропова.

2004 рік – закінчив Міжрегіональну академію управління персоналом, за фахом  - юрист.

Родина

Дружина – Лариса Федорівна, вчителька початкових класів.

Донька – Наталія (1991 р. н.), проживає окремо з чоловіком Стопінчуком Олегом, який працює у Вінницькій прокуратурі.

Коротка біографія

• 1983 -1989 роки - проходив військову службу у в/ч 73570 заступником командира роти з політичної частини.
• 1989 – 1995 роки – після звільнення з армії працював вчителем історії Вінницької середньої школи № 27.
• 1995 -1998 роки – був обраний головою Вінницького міського комітету профспілки працівників освіти і науки.
• 1998 -1999 роки – був заступником міського голови  з питань діяльності виконавчих органів Вінницької  міської ради.
• 1999 рік – кілька місяців працював заступником голови Вінницької обласної державної адміністрації.
• 1999 - 2000 роки – знову працював заступником Вінницького  міського голови.
• 2000 - 2005 роки – призначений начальником управління праці та соціального захисту населення у Замостянському районі в місті Вінниця.
• 2005 - 2016 роки – працював заступником Вінницького міського голови.
• 2016 – 2019 роки – в уряді Гройсмана обіймав посаду Міністра  соціальної  політики України.

Громадська діяльність та кар’єра у Вінниці

Після звільнення з армії Андрій Рева влаштувався учителем історії в середню школу №27. На початку 90-х всі бюджетники опинились в складному становищі – скажена інфляція, мізерні зарплати, які регулярно не виплачувались взагалі. Вінниця не була винятком. Але Рева не міг пасивно миритись з таким становищем. Він закликав колег до акцій протесту, на мітингах агітував за радикальніші дії. Рева разом з іншими учителями подав в суд на Міністерство освіти. Звинуватив вчительську профспілку в недостатній активності і в 1995 році очолив міський комітет профспілки працівників освіти та науки.

В 1997 році Рева вступив до Всеукраїнської партії трудящих (ВПТ), згодом його обрали членом політради партії. В наступному році його висунули кандидатом у народні депутати від ВПТ під №20 у партійному списку. Але його політична сила показала надто низький результат. З часом Рева перейшов до лав СПУ. В складі партії Олександра Мороза він у 2006 році знову спробував потрапити в парламент - і знову невдало.

З місцевими виборами в Андрія Реви справи пішли краще. Його обрали депутатом міської ради, а в 2002 році він підкорив і Вінницьку обласну раду. В кінці 90-х на профспілкового активіста звенуло увагу міське керівництво. В той час місто багато років очолював Дмитро Дворкіс, беззастережний лідер симпатій вінничан. Рева став повноправним членом команди міського голови, в 1998 році його призначили заступником очільника міста з питань діяльності виконавчих органів. Коли Дмитро Дворкіс з липня по листопад 1999 року обіймав посаду голови Вінницької ОДА, він своїм заступником в обласній адміністрації призначив Андрія Реву, який на той час непогано зарекомендував себе на роботі в місті. Після замаху і поранення Дворкіс на деякий час відійшов від політичного життя, склавши з себе у 2000 році повноваження міського голови. Відповідно посаду заступника втратив і Рева, який повернувся на цю посаду в листопаді 1999 року. Колишній заступник мера перечикав труднощі в Замостянському районі Вінниці на посаді начальника районного управління соціального захисту. Тимчасова опала не завадила йому перемогти на виборах до обласної ради.

У 2005 році обов’язки міського голови почав виконувати тодішній секретар міської ради Володимир Гройсман. Він одразу повернув Андрія Реву на посаду заступника. Після перемоги Гройсмана на виборах мера у 2006 році влада в місті стабілізується, і нова команда успішно керує до перемоги Євромайдану.

Вінницькі ЗМІ писали, що перевіркою Реви у 2005 році стала проблема стихійних ринків. Йому потрібно було прибрати торгівлю з вулиць і перевести її в торгові приміщення та нові ринки Володимира Гройсмана. Торговці довго бунтували, але до заворушень справа не дійшла. Рева зумів домовитись з приватними підприємцями. З того часу – він один з авторитетних і впливових міських політиків, повноправний соратник Гройсмана. Правда опоненти міського голови стверджували, що всі наступні вінницькі реформи та новації проводились не в інтересах населення, а заради чисельних фірм Гройсмана, які присмоктались до різних витратних статей міського бюджету. Як приклад наводять реорганізацію шкільного харчування, всі угоди щодо якого укладені з підставними фірмами міського голови.

Під безпосереднім керівництвом Реви було втілено пілотний проєкт муніципальної страхової компанії в галузі медицини, що дозволяв за страхові внески громадянам отримувати додаткове і більш якісне лікування. Також у Вінниці була проведена реформа ЖЕКів, а з 2008 року створено центр адміністративних послуг "Прозорий офіс". За період існування центру зафіксовано понад 6 мільйонів відвідувань громадян. Зараз у Вінниці успішно працює 4 територіальних відділення та 7 віддалених робочих місць  адміністраторів "Прозорого офісу". Представники інших областей регулярно відвідували Вінницю, щоб вивчити цей успішний досвід.

Коли у квітні 2016 року Володимира Гройсмана призначили прем’єр-міністром України, на посаду міністра соціальної політики він запросив свого надійного заступника з Вінниці Андрія Реву. 15 квітня 2016 року Рада проголосувала за призначення нового міністра.

Діяльність на посаді міністра, критика та скандали

Очоливши Мінсоцполітики, Андрій Рева провів ряд реформ. Основною з них стала пенсійна реформа, що мала метою встановити чітку залежність розміру пенсії від стажу платника ЄСВ і розміру внесків в пенсійний фонд. Ця реформа також стимулювала офіційне працевлаштування та збільшення виплат до пенсійного фонду.

У 2019 році була введена монетизація субсидій. В цьому ж році міністр ініціював службове розслідування щодо облгазів, щоб припинити будь-які додаткові нарахування платникам.

На пресконференції в серпні 2019 року Андрій Рева підбив підсумки своєї роботи в міністерстві. Зокрема він вказав, що з 2016 року мінімальна зарплата виросла втричі – з 1378 до 4137 грн, а середня оплата праці штатного працівника збільшилась у два рази – з 4839 до 10027 грн. Проведена пенсійна реформа тепер дозволяє проводити всі перерахунки пенсій в автоматичному режимі. Нарешті з’явилась чітка тенденція до скорочення безробіття, і хоча цифри ще досить скромні (зменшення з 9,3% до 8,8%), проте динаміка зберігається.

Звичайно не обійшлось без критики, скандалів та журналістських розслідувань. Два найгучніших скандали стали результатом незграбних відповідей міністра на запитання журналістів. Так, в серпні 2017 року ведучий телепрограми задав Реві запитання скільки він витрачає на їжу, враховуючи, що в українців на це йде половина сімейного бюджету, в Польщі – 25%, в Німеччині – 14%. Міністр почав плутано відповідати, що споживання їжі залежить не лише від економічних показників, але і від пріоритетів та традицій населення. І в Україні, мовляв, ці традиції такі, що їжа має найбільший пріоритет, і відповідно витрати на їжу найважливіші. За ці сентенції його довго критикувала журналістська спільнота, пояснюючи, що в бюджеті звичайного українця навіть половина доходів може не покрити елементарні потреби у їжі. А проросійські видання перекрутили його слова і писали, що міністр рекомендує українцям менше їсти.

Другий гучний скандал спалахнув у квітні 2019 року, коли Рева заявив про пенсіонерів ОРДЛО, що проукраїнські всі виїхали, а ті хто хоче отримувати дві пенсії, нехай терплять, йому їх не шкода. На цьому міністр не зупинився і далі назвав жителів ОРДЛО "мразями".

Крім цих скандалів, журналісти розкритикували міністра за відзначення Дня соціального працівника у 2018 році, коли він скликав на засідання в Київ представників департаментів соцполітики з областей, і для них було організовано фуршет в готелі Hilton. Враховуючи ціни в цьому закладі, журналісти оцінили втрати бюджету на суму понад 2,5 млн грн. У міністерстві заявили про брехливість ЗМІ і їх "публічну істерію", хоча фотографії з цього зібрання дають усі підстави робити міністру такі закиди.

Але все-таки Рева більше страждав не за свої дії, а за свої слова, і прислів’я "Язик мій – ворог мій" йому підходить якнайкраще. Заяви цього "златоуста" неодноразово викликали бурхливі емоції й критику. Як приклад – його фраза, що українська соціальна система стимулює людей не вступати в шлюб, чи пропозиція обкласти податками доходи українських заробітчан за кордоном.

Після звільнення з міністерства Рева заявив про намір повернутись у Вінницю і категорично заперечив можливість подальшої роботи в бізнесі.