Арсеній Яценюк

Яценюк Арсеній – відомий український політик і громадський діяч, "кіндер-сюрприз" української політики початку 2000-х, колишній міністр економіки та закордонних справ, голова партій "Фронт змін" та "Народний фронт", юрист, економіст, ексголова Нацбанку України.

Місце народження

Народився 22 травня 1974 в місті Чернівці

Освіта

• 1996 рік – закінчив юридичний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за спеціальністю "Правознавство".
• 2001 рік – отримав другу вищу освіту в Чернівецькому торговельно-економічному інституті Київського національного торговельно-економічного університету. Спеціальність – облік та аудит.
• 2004 рік – отримав науковий ступінь кандидата економічних наук, захистив дисертацію на тему "Організація системи банківського нагляду і регулювання в Україні".

Родина

Батько – Яценюк Петро Іванович, кандидат історичних наук, доцент, заступник декана історичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Помер у 2019 році.

Мати – Бакай Марія Григорівна, викладала французьку мову на факультеті іноземних мов Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Дружина – Яценюк Тереза Вікторівна, 1970 року народження, працівниця банківської сфери.

В родині дві доньки – Христина (1999 року народження) і Софія (2006 року народження).

Старша сестра Аліна проживає в Каліфорнії, США.

Початок кар’єри, керівні посади в період президентства Ющенка

• Ще 18-літнім студентом Арсеній Яценюк розпочав власний бізнес. Разом із сином глави Чернівецької ОДА Валентином Гнатишиним він стає співзасновником юридичної фірми "Юрек-Лтд".
• 1992 – 1997 роки – Яценюк працював президентом своєї компанії. Підприємство спеціалізувалось на приватизаційних процесах. Згодом "Юрек-Лтд" стає відомою серед солідних бізнесменів, а у Яценюка з’явились впливові знайомі (Михайло Папієв, Віктор Король), які допомогли йому у майбутній кар’єрі.
• 1998 – 2001 роки – Яценюк переїхав у Київ. Працював консультантом кредитного департаменту, радником голови правління, заступником голови правління АППБ "Аваль", став акціонером банку.
• 2001 рік – починається політична кар’єра Арсенія Яценюка. Для цього він переїхав у Крим і очолив міністерство економіки АРК. Працював на цій посаді у двох урядах автономії до січня 2003 року.
• Січень 2003 – липень 2004 років – Яценюк працює першим заступником голови Національного банку України Сергія Тігіпка.
• Липень-грудень 2004 року – виконував обов’язки голови НБУ. Зарекомендував себе умілим керівником, який у період політичної кризи та вуличних протистоянь зберіг стабільність національної валюти.
• Березень – вересень 2005 року – керівник Одеської обласної державної адміністрації Василь Цушко призначив Арсенія Яценюка своїм першим заступником.
• 2005 – 2006 роки – працював міністром економіки в уряді Юрія Єханурова.
• 2006 – 2007 роки – президент Віктор Ющенко призначив Арсенія Яценюка першим заступником глави Секретаріату президента України — представником Президента України в Кабінеті Міністрів України. Яценюк також очолював Спеціальну комісію Секретаріату Президента України з реформування СБУ.

• Березень 2007 року — Верховна рада України обрала Арсенія Яценюка міністром закордонних справ України. Його кандидатура була запропонована президентом України Віктором Ющенком. Обіймав посаду до грудня цього ж року.
• Липень 2007 року – партійний блок "Наша Україна — Народна самооборона" запропонував Яценюку третю позицію у виборчому списку. Яценюк погодився  і брав активну участь у виборчій кампанії.
• Листопад 2007 року – Яценюк прийняв присягу як народний депутат VI скликання, а 4 грудня його обрали головою Верховної ради України.
• Вересень 2008 року – керівна коаліція НУНС – "Батьківщина" припинила існування. 17 вересня Арсеній Яценюк подав у відставку з посади голови ВРУ, але тільки 12 листопада парламент зумів провести результативне голосування.
• Січень 2009 року – Яценюк почав працювати у Комітеті ВРУ з питань охорони здоров’я.
• Листопад 2009 року – очолив політичну партію "Фронт змін".
• 2010 рік – Яценюк брав участь у президентських перегонах. Зайняв четверте місце з результатом майже 7% голосів.
• Жовтень 2010 року – його партія взяла участь у місцевих виборах. Результат такий же, як у Яценюка на президентських виборах. Партія посіла третє місце по Україні.

Діяльність в опозиції та на чолі уряду

• 2010 рік – новообраний президент Віктор Янукович пропонував Яценюку очолити уряд, але той відмовився від цієї пропозиції.
• Квітень 2012 року – керівник "Фронту змін" Арсеній Яценюк і лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко оголосили про формування спільного списку для участі у парламентських виборах. Згодом Турчинов і Яценюк оголосили про підписання спільної декларації.
• Травень 2012 року – суспільству було презентовано програму Об’єднаної опозиції, яка створювалась на базі ВО "Батьківщина".
• Червень 2012 року – Яценюка обрали головою ради Об’єднаної опозиції "Батьківщина". У липні він і інші члени "Фронту змін" оголосили про призупинення членства у партії, для того, щоб балотуватись до парламенту по списку "Батьківщини" як безпартійні.
• Жовтень 2012 року – за підсумками парламентських виборів Об’єднана опозиція "Батьківщина" отримала 62 місця за виборчим списком. Ще 39 її депутатів перемогли в мажоритарних округах. Таким чином Яценюк у грудні очолив фракцію зі 101 депутата.
• Березень-квітень 2013 року – лідери основних опозиційних партій провели акцію "Вставай, Україно!". Арсеній Яценюк від "Батьківщини", Віталій Кличко від "Удару" та Олег Тягнибок від "Свободи" підписали спільну декларацію про координацію дій та підтримку єдиного кандидата від опозиції в другому турі наступних президентських виборів.
• Червень 2013 року – з’їзд "Фронту змін" ухвалив рішення про об’єднання з ВО "Батьківщина". Партію було ліквідовано, а її члени вступили до лав "Батьківщини". У тому ж місяці на урочистому з’їзді "Батьківщини" Яценюку вручили партійний квиток та обрали головою Політради "Батьківщини".
• В кінці 2013 року Яценюк, Кличко і Тягнибок після звірячого побиття студентів очолюють протестні акції на Майдані.

• Початок 2014 року – протистояння загострилось, і Янукович вдруге пропонував Яценюку очолити уряд. Той знову відмовився. Боротьба продовжилась і закінчилась втечею Януковича та перемогою Євромайдану.
• 27 лютого 2014 року – Верховна Рада підтримала пропозицію колишніх опозиціонерів і призначила Арсенія Яценюка прем’єр-міністром України. Його уряд розпочав реформи, а прем’єр у березні провів переговори з президентом США.
• Липень 2014 року – панівна коаліція припинила існування, з неї вийшли "Удар" та "Свобода". 24 липня Яценюк заявив про відставку. Суспільна думка була на його боці. Верховна рада не підтримала відставку прем’єра.
• 10 вересня 2014 року Яценюк і спікер Верховної Ради Олександр Турчинов очолили нову партію Народний фронт. Яценюк був обраний головою її політичної ради. До складу політради партії також увійшли: Арсен Аваков, Павло Петренко, Андрій Парубій, Тетяна Чорновол, В'ячеслав Кириленко та Лілія Гриневич. Сама партія виникла після відходу через розбіжності з керівництвом політради партії "Батьківщина" ряду вищезгаданих політиків.
• Жовтень 2014 року – на позачергових парламентських виборах "Народний фронт" отримав 22,16% голосів виборців і разом з "мажоритарниками" створив фракцію із 82 депутатів.
• 27 листопада 2014 року "Народний фронт", БПП, РПЛ, "Батьківщина" та "Самопоміч" створили коаліцію Європейська Україна. Яценюка знову обрали прем’єр-міністром. Його кандидатуру також підтримав президент Петро Порошенко.

В уряді Яценюка працювали чотири іноземці, яким президент надав українське громадянство. В цілому Кабінет Міністрів започаткував ряд реформ, реалізація яких почала змінювати країну. Серед досягнень – зміцнення обороноздатності країни, стабілізація економіки та уникнення дефолту, Угода про асоціацію з ЄС, здобуття енергетичної незалежності від Росії, створення НАБУ та НАЗК.

Після загострення протиріч між членами коаліції також погіршились відносини між прем’єром та президентом. Проти Яценюка різко виступив Саакашвілі, який назвав прем’єра очільником корупції. ЗМІ також звинуватили його у захисті інтересів олігарха Коломойського. Рейтинг політичної сили Яценюка і його особистий рейтинг знижувався до критичних показників і в таких умовах прем’єр не став чіплятись за посаду.

14 квітня 2016 року Верховна рада проголосувала за відставку Яценюка з посади прем’єр-міністра.

Чутки, скандали, критика

Ще під час своєї першої каденції у Верховній Раді Яценюк став учасником кількох скандалів. Так він був названий одним з основних прогульників засідань комітету, а також визнав свою вину у "кнопкодавстві".

Коли у 2012 році депутати Олександр та Андрій Табалови не увійшли у фракцію "Батьківщини", хоча перед виборами підписали присягу, Яценюк назвав їх вчинок "особистою провиною". Він заявив, що знав Табалових 11 років, розраховував на порядність та підписане зобов’язання, а їх перетворення на тушок — урок для нього самого.

Коли високопоставлений офіцер спецпідрозділу ДАІ "Кобра", обганяючи авто голови ВРУ Яценюка, показав середній палець, спікер вчинив у керівництві ДАІ справжній погром, а спецпідрозділ "Кобра" згодом був взагалі ліквідований.

Оформлення президентської кампанії Яценюка у 2010 році не лише здивувало, але й дещо налякало виборців – суцільні сіро-червоно-болотні смуги на всіх банерах, в тому числі через обличчя кандидата. Один з гумористів назвав стиль Яценюка смугастим безумством.

 Доктор філософських наук, професор Тетяна Пархоменко, яка є однією із членів антиплагіатної ініціативи "Дисергейт", дослідила на предмет порушення авторського права кандидатську дисертацію експрем'єра Арсенія Яценюка. Вона виявила, що текст містить 70 сторінок плагіату і написала про це в "Українській правді".

Після відставки з посади прем’єра, Яценюк реалізовує досить дивні громадські ініціативи. Так у Чернівцях він за власні кошти відкрив пам’ятник імператору Австро-Угорщини Францу Йосифу Першому. Напевно не знайшлось для нього гідних українців.

Яценюка неодноразово звинувачували в крадіжці бюджетних коштів. Це робив Каплін у 2014 році, Гордієнко у 2015 році, а також Саакашвілі у 2014 та у 2015 роках. Проте всі порушені кримінальні справи були закриті через відсутність злочину у діях Яценюка.

Проте одна зі справ стала надзвичайно резонансною. Керівник слідчого комітету РФ Бастрикін шокував усіх новиною, що в 1994-1995 роках Яценюк воював у Чечні. І не просто воював, а лютував, катував і розстрілював полонених росіян, за що Дудаєв нагородив його вищою нагородою Ічкерії "Честь нації". Хоча навіть одіозний Рамзан Кадиров заявив про абсурдність такого звинувачення, у Росії Яценюка заочно заарештували й навіть спробували оголосити у міжнародний розшук.