Борис Колесніков

Колесніков Борис – товариш Ріната Ахметова, один із лідерів "Опозиційного блоку", народний депутат України 5, 6 та 7 скликань.

Місце народження

Народився 25 жовтня 1962 року в місті Жданов (нині Маріуполь) Донецької області.

Освіта

1991 рік – закінчив Донецький технікум радянської торгівлі, спеціальність – товарознавство.

1992 рік – закінчив Донецьку державну академію управління, спеціальність – менеджмент у виробничій сфері.

Родина

Дружина – Світлана Володимирівна (1972 р.н.), син – Костянтин (1992 р.н.), дочка – Катерина (2004 р.н.).

Коротка біографія

• 1980 – 1985 роки — продавець, Куйбишевський відділ робітничого постачання ВО "Донецьквугілля".
• 1985 – 1986 роки — продавець, Донецький гуртово-роздрібний комбінат.
• 1986 рік — столяр, Донецький центр технологічного обслуговування металообробного обладнання.
• 1986 – 1992 роки — заготівельник, продавець, Донецьке міське об'єднання колгоспних ринків.
• 1992 – 1993 роки – заступник завідувача, завідувач торговельно-заготівельним підприємством Донецька.
• 1993 – 1996 роки — генеральний директор, колективна торговельна фірма "Юг".
• 1996 – 1999 роки — генеральний директор, голова правління, ЗАТ "Фірма "Юг".
• 1997 – 1999 роки – за сумісництвом голова правління, ЗАТ "Виробниче об'єднання "Київ-Конті".
• З 1998 року – депутат Донецької обласної ради.
• 2001 – 2006 роки – голова Донецької обласної ради.
• 2003 – 2014 роки – голова Донецької обласної організації Партії регіонів.
• 2006 – 2007 роки – народний депутат 5 скликання.
• 2007 – 2010 роки – народний депутат 6 скликання.
• Березень – грудень 2010 року — віцепрем'єр-міністр України з питань Євро-2012.
• 2010 – 2012 роки — віцепрем'єр-міністр України - Міністр інфраструктури України.
• 2012 – 2014 роки – депутат ВРУ 7 скликання.
• З 2014 року – стає членом "Опозиційного блоку".
• 2015 рік – отримав пост прем’єра в тіньовому уряді "Опозиційного блоку".
• 2018 рік – обраний головою політради "Опозиційного блоку".
• 2018 рік – був включений у санкційний список Росії.

Детальніше про політику, бізнес та благодійність

У попередньому розділі досьє Бориса Колеснікова вже вказані основні етапи його політичної кар’єри. Доповнити інформацію потрібно тим, що Партія регіонів ніколи не була монолітною структурою, і Борис Колесніков нажив собі чимало впливових ворогів завдяки гострій і публічній їх критиці. Так він різко виступив проти Дмитра Табачника, назвавши його казнокрадом і музейним злодієм, жорстко розкритикував незрозумілі амбіції й демонстративні виступи Звягільського. В січні 2009 року Колесніков виступив проти "групи Фірташа" (Льовочкін, Бойко), які намагались монополізувати вплив на Януковича (досьє Януковича Віктора) і партійні справи. Він назвав їх "газовими баригами". Відповіді не забарились. Під час будівництва об’єктів Євро-2012 однопартійці різко звинуватили його в непрозорих тендерах, розкраданні державних коштів. Колесніков навіть переніс інфаркт. Коли він керував міністерством інфраструктури й закупив горезвісні електропоїзди "Хюндаї", вони занадто часто ламались. І Януковичу регулярно нашіптували про хабарі, про "відкат" за цю угоду, тощо. Колеснікова через ці потяги намагаються усунути в другий ешелон. Проте колеги забули, що він на той час майже десятиліття очолював наймогутнішу Донецьку обласну організацію партії, і конференція довела, що Колесніков впливовий і авторитетний партійний керівник. У 2012 році його обирають депутатом ВРУ 7-го скликання, державних посад він більше не займає.

Ще з початку 90-х бізнесмен товаришує з Рінатом Ахметовим (досьє Ахметова Ріната), який у 1998 році рекомендував Колеснікова на посаду віцепрезидент ФК "Шахтар". Щоб не дуже відставати від товариша, у 2010 році Борис Колесніков став власником хокейного клубу "Донбас", що дозволило донецькому регіону стати справжньою хокейною столицею України. У першому ж сезоні на після покупки клуб вперше завоював золоті медалі чемпіонату. Згодом клуб ще двічі поспіль підтверджував свій титул чемпіона країни, отримавши кубок ФХУ в сезонах 2011/12 і 2012/13 років.

Щодо бізнесу, то мільярдером бізнесмен так і не став. Основа його статків – АПК-Інвест і ЗАТ "Конті". Кондитерський бізнес Колеснікова налічував 5 підприємств, з яких дві фабрики знаходяться в Росії. До початку 2014 року на них працювало понад 9 тисяч працівників. А аграрний бізнес користується 35000 га землі та контролює п’яту частину українського ринку свинини.

Попри те, що після 2014 року у кондитерському бізнесі залишилось працювати лише одне підприємство, у 2015 році видання Форбс поставило Колесникова на друге місце серед 10 найбільших платників податків України. Він сплатив понад 164 млн гривень.

Біографія Бориса Колесникова відмічає, що системно займатись благодійництвом він почав з 2008 року, коли заснував іменний благодійний фонд. Якщо у 2010 році фонд реалізував різних програм на 8 мільйонів гривень, то у 2012 році витрати перевищили 18 мільйонів. А у 2013 році фонд Бориса Колеснікова визнано лідером серед благодійників в сегменті підтримки фізкультури та спорту.

У 2014 році Борис Колесніков сконцентрував увагу на підтримці різноманітних студентських програм та організації конкурсів для талановитої молоді. Після початку АТО його фонд зосереджується на програмі з відновлення Донбасу.

Скандали та карні справи

Біографія Бориса Колеснікова констатує парадокс – карна справа та ув’язнення зробили з бізнесмена відомого політика всеукраїнського масштабу. Все почалось з проведення з’їзду в Сєвєродонецьку, де лунали різні сепаратистські гасла і заклики. Саме в "сепаратизмі" спочатку звинуватили Бориса Колеснікова і СБУ завела справу. Проте потрібно було виконувати обіцянку "Бандитам – тюрми!", і тут якраз колишній власник торгового центру "Білий лебідь" Борис Пенчук звинувачує Колеснікова в рейдерському захопленні своєї власності й трьох замахах на себе. З допиту в Генеральній прокуратурі регіонал потрапляє за ґрати. Колесніков стверджує, що погроз ніяких не було, а за торговий центр він заплатив пів мільйона доларів. Через чотири місяці регіонал виходить на волю під рекордну заставу в 10 мільйонів доларів, яку внесла компанія Ахметова. Згодом банк підтвердив, що на рахунок потерпілого вносилась озвучена Колесніковим сума і справа була двічі закрита – перший раз за відсутністю доказів, другий – за відсутністю складу злочину. А Колесніков стає відомим опозиційним політиком. Борис Пенчук згодом заявив, що свої покази дав під тиском очільника МВС Юрія Луценка (досьє Луценка Юрія). Юрій Луценко вибачився перед Колесніковим.

У 2011 році журналіст Сергій Лещенко звинуватив віцепрем'єра Колеснікова в непрозорому залученні підрядників на роботи по реконструкції спортивних об’єктів. Журналісти вияснили, що фірма "АК Інжинірінг" підконтрольна віцепрем'єру, і саме вона отримувала замовлення без жодних конкурсів та тендерів. Та й загальний фінансовий підсумок Євро-2012 не на користь влади – на підготовку витратили близько 5 мільярдів доларів, а повернулось в бюджет лише біля 1 мільярду.

В біографії Бориса Колеснікова вже згадувались його негативні вислови в адресу Дмитра Табачника. Цей скандальний виступ стався у вересні 2008 року. Журналісти розтиражували фрази регіонала, що Табачник – дешевий клоун і казнокрад, який не створив в житті ніякого бізнесу і не вміє нічого робити, лише красти картини й книги з бідних музеїв. Колесников висловив надію, що до цього корупціонера і крадія будуть вжиті жорсткі заходи.

Ще одне звинувачення політика пройшло майже непомітним. У 2012 році на сайті "ОРД" в матеріалі журналіста Сергія Никонова було посилання на слова неназваного поляка, що контрабанду цигарок в Європу від влади контролює віцепрем'єр Борис Колесніков.

Рано чи пізно кожному мультимільйонеру ставлять питання щодо накопичення стартового капіталу. Згідно з матеріалами ЗМІ, Колесніков прибрав до рук готовий бізнес свого партнера Сергія Романа, що був, як і Рінат Ахметов, підручним кримінального господаря Донецька Аліка Грека. Тільки з Рінатом і Греком у Романа були різні погляди на ведення "бізнесу". Ахметов і Алік Грек були категорично проти проникнення в Донецьк кримінальних груп з інших регіонів, а Сергій Роман стояв за широку співпрацю з навколишнім злодійським середовищем. Зрозуміло, що все закінчилось розколом, частина людей з бригад Аліка Грека перейшли в нову банду Романа і Кушніра. Незабаром пролунав вибух на стадіоні, що поставив крапку у кримінальній кар’єрі Аліка Грека, а Роман вирішує перечекати кілька років за кордоном. Бізнесом бандита в Донецьку в цей час управляв його партнер Борис Колесніков. В 1997 році Романа хтось виманив в Донецьк і наступного дня його розстріляли невідомі особи. Вбивця так і не був встановлений. Журналісти писали, що цей замах організував Колесніков, який забрав собі весь бізнес Романа й одразу став солідним та впливовим бізнесменом. Після його арешту у 2005 році знову з’явились матеріали в ЗМІ про кримінальне минуле політика. В травні 2006 року Колесніков дає інтерв’ю, де категорично спростовує твердження про привласнення ним готового бізнесу. Він вказує, що фірма "Конті" реєструвалась "з нуля", через пів року після загибелі Сергія Романа, і жодного готового бізнесу він не привласнював. Можливо і так, але в управлінні Колеснікова були не лише активи, але і фінанси Романа, вкладені в різні проєкти.

На завершення ще один цікавий факт. У 2011 році Форбс оцінив статки бізнесмена у 230 млн доларів. Колесніков обурився не на жарт і заявив, що лише у тваринництво вклав понад 200 млн, а нова фабрика в Курську оцінюється у 250 млн, і це не рахуючи "Конті". У деяких ЗМІ така заява викликала здивування, адже українські мультимільйонери, навпаки, приховують свої прибутки й постійно прикидаються бідними та убогими. Що ж, готовність відповідати за свої статки непогана і малопоширена риса сучасного українського бізнесу.