Єлизавета Ясько

Ясько Єлизавета – політологиня, експертка з питань культури, продюсерка, учасниця багатьох громадських ініціатив.

Місце народження

Народилась 17 жовтня 1990 року в місті Києві.

Освіта

• 2014 рік - здобула ступінь магістра політології з відзнакою у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
• 2013—2014 роки - за програмою обміну з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка навчалася в Московському державному університеті імені М. В. Ломоносова.
• 2016 – 2017 роки - закінчила Школу державного управління Блаватніка в Оксфордському університеті, отримала ступінь магістра з публічної політики.

Родина

Батько – Олексій Андрійович Ясько, український скрипаль, директор і виконавець Національного ансамблю солістів "Київська камерата". Народний артист України. Лауреат I премії на Всеукраїнському конкурсі скрипалів ім. М. В. Лисенка.

Єлизавета незаміжня. Дітей немає.

В жовтні 2021 року Ясько виклала у соцмережах спільне відео з Міхеілом Саакашвілі, в якому експрезидент Грузії та українська депутатка заявляють про близькі стосунки.

Кар’єра і громадська діяльність

• Єлизавета Ясько почала працювати ще до завершення навчання в університеті.
• 2011 – 2012 роки – дівчина стажувалась у Комітеті з питань культури та духовності та Європейському центрі інформаційної підтримки при Комітеті з питань європейської інтеграції Верховної Ради України.
• 2013 – 2016 роки – активно підтримувала Євромайдан, відома своєю грою на блакитному піаніно біля барикад протестувальників. Згодом входила в робочі групи з реформування культурної галузі.
• 2014 – 2016 роки – Ясько працювала менеджером проєктів у агенції зі стратегічних комунікацій CFC Consulting Українського кризового медіацентру, а потім у команді стратегічних комунікацій Адміністрації Президента України. Була виконавчою директоркою музичної кампанії "Свідок", присвяченої до 75-річниці трагедії у Бабиному Яру, і української кампанії "Hop Nederland Hop" до референдуму 2016 року у Нідерландах щодо Угоди про асоціацію між Україною і ЄС. В цей же період Єлизавета була координаторкою мультимедійного проєкту "UN Hundred", який був презентований українською делегацією на сесії Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку світовим лідерам.
• 2017 – 2018 роки – по закінченню навчання в Оксфорді працювала в Міністерстві з питань диджиталізації, культури, медіа та спорту Великої Британії. Готувала пропозиції щодо покращення можливостей доступу до мистецької освіти для вразливих верств населення у Великій Британії.

• 2018 рік – зайнялась розвитком стартапу та стала віцепрезидентом у "Younk" - першому музичному лейблі, заснованому на технології блокчейн.
• 2019 рік – після повернення в Україну створила і очолила громадську організацію "Yellow Blue Strategy", діяльність якої спрямована на підтримку культурної комунікації регіонів України та якісну та ефективну промоцію України за кордоном.
• В тому ж році Єлизавета стала продюсеркою фільму "Крим: брудний секрет Росії", який вийшов на телеканалі Aljazeera. Наступного року фільм був показаний і в Україні. Ясько також продюсувала серію документальних фільмів про історію КДБ, які вийшли на європейських телеканалах ZDF та ARTE.
• 2019 рік – Єлизавета була лекторкою в Українському Католицькому Університеті. Читала лекції на теми культурної дипломатії та стратегічних комунікацій України.

Крім професійної діяльності, Ясько брала активну участь у громадському житті.

• У 2014 році вона представляла Україну на міжнародному форумі молодих лідерів зі всього світу Clinton Global Initiative University.
• Наступного року була співорганізатором, автором сценарію та ведучою концерту на підтримку бранців Кремля, організованого Міністерством закордонних справ України.
• У 2016 році Ясько пройшла освітню програму Caux Scholars Program, спрямовану на вивчення та аналіз конфліктів, перехідного правосуддя, миротворчості. У 2018 та 2019 була співорганізатором щорічної конференції Caux Dialogue on Land and Security.
• 2018 – 2019 роки - була учасницею ліберальної політичної платформи "Європейська сотня".

Робота в парламенті

• Весною 2019 року Ясько приєдналась до команди Володимира Зеленського.
• На позачергових парламентських виборах у липні 2019 року балотувалась під №15 у списку політичної партії "Слуга народу". Після прийняття присяги обрана головою підкомітету з питань міжпарламентського співробітництва, двосторонніх та багатосторонніх відносин у Комітеті ВРУ з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Була членом Лічильної комісії парламенту.

• 17 серпня 2019 року Ясько очолила Постійну делегацію Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи.
• Єлизавета обрана головою міжфракційного депутатського об'єднання "Щаслива Україна", створеного з метою сприяння розвитку щасливого суспільства в країні. Входить до груп з міжпарламентських зв'язків з Японією, США, Великою Британією, ОАЕ, Саудівською Аравією, Швейцарією, Францією, Туреччиною.
• В грудні 2019 року, після секс-скандалу навколо Богдана Яременка, фракція рекомендувала її на посаду керівника Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, проте під час голосування колеги по партії змінили позицію і провалили її кандидатуру.
• У березні 2020 року парламентарка виступила проти створення Консультативної ради у рамках Тристоронньої контактної групи в Мінську за участю представників ОРДЛО.

• 19 березня того ж року Ясько підписала лист-звернення до секретаря РНБО Олексія Данілова із проханням звільнити свого радника Сергія Сивоху у зв'язку з його висловлюваннями про "внутрішній конфлікт на Донбасі".
• Як голова делегації ВРУ в ПАРЄ Єлизавета ініціювала відмову участі української делегації в роботі осінньої сесії 2019 року на знак протесту проти повернення Росії до асамблеї без виконання поставлених їй вимог. Після повернення до роботи в ПАРЄ, протягом 2020 року Ясько займала непримириму позицію щодо Росії, постійно виступала з ініціативою звернень та резолюцій, що засуджували країну-агресора.

• В січні 2021 року, після звільнення її з посади голови делегації в ПАРЄ, Ясько пояснювала причину такого рішення своїм занадто непримиримим ставленням до РФ, що часто йшло всупереч позиції ОПУ.
• Парламентарка залишилась членом української делегації в ПАРЄ. В січні 2021 року її обрали постійним членом Моніторингового комітету асамблеї.

Скандали та критика

Після обрання Ясько до Верховної Ради, недоброзичливці нагадали про її навчання у МГУ у 2013-2014 роках. Але роздути скандал не вдалось, адже в цей час Єлизавета грала на піаніно для протестувальників і жодної проросійської заяви з її боку не пролунало ні в Києві, ні в Москві.

У листопаді 2019 року Ігор Мосійчук оприлюднив фото пристрасного поцілунку двох жінок, і вказав, що одна з них – Ясько. Проте навіть її критики зрозуміли, що Єлизавети на фото немає, просто одна дівчина трохи схожа на депутатку.

А в кінці 2019 року була оприлюднена інформація, що батько Єлизавети був засновником громадської організації "Російська музика і культура". У відповідь парламентарка нагадала, що організацію було засновано у 2008 році, коли ще і близько не було думок про можливу російську агресію, а її батько все життя займався розвитком саме української культури, про що свідчать його численні відзнаки.

Коментуючи своє звільнення з посади голови української делегації в ПАРЄ, Ясько відверто заявила про тиск з боку Офісу Президента і можливе "схиляння української делегації до російського порядку денного".

Зрозуміло, що оприлюднення відео, де Ясько і Саакашвілі офіційно визнають свої стосунки, не могло не спричинити скандал. Так, народна депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе вказала на неприйнятність відносин з одруженим чоловіком, на що Ясько порадила колезі краще думати "про Україну та захист українських інтересів".

Після затримання Саакашвілі у Грузії Ясько заявила, що готова туди поїхати і закликала українську владу зайняти міцну та чітку позицію щодо звільнення Саакашвілі, а грузинський народ - захистити своє волевиявлення на виборах.