Григорій Суркіс

Суркіс Григорій — партнер і товариш "кума Путіна", відомий діяч вітчизняного та європейського футболу, депутат ВРУ трьох скликань

Місце народження

Народився 4 вересня 1949 року в місті Одесі.

Освіта

1972 рік — закінчив Київський технологічний інститут харчової промисловості, кваліфікація – інженер-механік.

Родина

Тричі одружений. Перша дружина Поліна, по професії – музикант. У них спільна дочка Світлана (1972 р.н.), займається бізнесом.

Друга дружина Тетяна, економіст за фахом.

Третя дружина Катерина – майстер спорту по плаванню. У них спільний син В’ячеслав (2006 р.н.).

Молодший брат Ігор Cуркіс – партнер по бізнесу.

Коротка біографія

• З 1971 по 1974 рік працював старшим інженером контори техзабезпечення Головплодвінпрома УРСР.
• 1974—1975 роки — майстер РСУ-1 тресту "Укррембудматеріали" (Харків).
• З 1974 по 1988 роках працював у тресті "Київжитлорембудмонтаж", пройшов шлях до посади заступника начальника тресту.
• 1988-1991 роки — займав керівні посади в Київському міськвиконкомі: головний інженер, начальник управління, заступник начальника.
• 1991—1993 роки — генеральний директор СП "Динамо-Атлантик".
• У 1993-1998 роки – президент Українського промислово-фінансового концерну "Славутич".
• У 1993-2002 роки – президент ЗАТ Футбольний клуб "Динамо" (Київ). У 2002 році передав право правління клубом брату Ігорю Суркісу.
• 1996-2000 роки — президент Професійної футбольної ліги України, віцепрезидент Федерації футболу України (ФФУ).
• 1998—2006 роки — народний депутат України III та IV скликань, член фракції СДПУ (о).
• 2000 – 2012 роки – президент Федерації футболу України.
• 2007—2019 роки — член Виконкому УЄФА.
• 2013—2019 роки — віцепрезидент УЄФА.
• З 2019 року — народний депутат України IX скликання від партії "Опозиційна платформа — За життя".

У складі "київської сімки"

Через те що бізнес Григорій розпочав разом з братом, вони обидва були в складі "київського клану". Про цей період становлення і розвитку бізнесу докладно описано в досьє Ігоря Суркіса.

Політична діяльність та футбольні справи

В середині 90-х "київський клан" почав відставати від інших фінансово-промислових груп по швидкості накопичення капіталу. І Віктор Медведчук (досьє Медведчука Віктора) першим серед нових українських мультимільйонерів зрозумів перспективу використання політики для подальшого збагачення. Схема проста: політика дає можливість отримати владу, а вже влада надає переваги в приватизації, доступу до бюджетних коштів, різних квот, ліцензій та дозволів, а також через правоохоронні органи прикриває незаконні дії та стримує конкурентів.

Біографія Григорія Суркіса свідчить, що на той час він був фактичним лідером київської групи, опікувався розвитком та прикриттям бізнесу, але в цій новій справі відав першість Віктору Медведчуку, який виявився здібним політичним менеджером. Юрист придбав невелику партію і за кілька років перетворив СДПУ(о) в потужну політичну силу. Всі члени клану дружно вступили в партію, а Григорій очолив Київську міську організацію. СДПУ(о) значний період десятиліття президентства Леоніда Кучми (досьє Кучми Леоніда)  впливала на президентську адміністрацію та кадрові призначення в країні, була представлена в керівництві парламенту та в місцевих радах. Медведчук не підвів, він зумів гарантувати для друзів депутатські мандати (хто їх бажав), забезпечити всі необхідні переваги для бізнесу свого клану і скоро "київська сімка" вже ідентифікувалась по партійній назві.

Досьє Григорія Суркіса констатує наступні віхи його політичної кар’єри.

1995 рік – Григорій вступає в СДПУ(о).

1996 рік – Очолює Київську міську організацію партії, стає членом Центральної ради.

1998 рік – Обирається заступником голови СДПУ(о).

В цьому ж році по списку партії обирається народним депутатом 3-го скликання.

У парламенті він заступник голови Комітету, член Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму Верховної Ради України. Уповноважений представник фракції СДПУ(о) у Верховній Раді України 3-го скликання.

У 2002 році знову обирається депутатом ВРУ 4-го скликання по партійному списку СДПУ(о). У суспільстві та інших політичних силах наростає невдоволення партією Медведчука, проти президента Кучми та прем'єрміністра і кандидата в президенти  Януковича (досьє Януковича Віктора) формується опозиція, і її лідер Ющенко (досьє Ющенка Віктора) у 2005 році очолює країну. Для участі у парламентських виборах 2006 року навколо СДПУ(о) формується опозиційний до "помаранчевої" влади блок "Не Так", який не долає прохідного бар'єру.

З 2006 року Григорій Суркіс відходить від політики та зосереджується на футболі й бізнесі.

У 2019 році, коли закінчуються його повноваження віцепрезидента УЄФА, Суркіс знову повертається до старого друга. Віктор Медведчук на той час успішно реорганізував свою нову політичну силу ОПЗЖ, до лав якої Суркіс одразу ж вступає. Як виявили журналісти, Григорій поповнив партійну касу на півтора мільйона і забезпечив собі місце в партійному списку.

У 2019 році Григорія Суркіса обирають депутатом ВРУ 9-го скликання від партії "Опозиційна платформа — За життя".

Повертаючись до футбольних справ, слід нагадати, що в цьому досьє Григорія Суркіса, у короткій біографії згадані основні дати його кар’єри футбольного функціонера.

В 1993 році, при юридичній підтримці Медведчука, він беззастережно стає президентом і власником клубу "Динамо"(Київ). Досвідчений бізнесмен зумів конвертувати любов до футболу президента Кучми, прем’єра Пустовойтенка, сотень високопосадовців та мільйонів українців у різні пільги та переваги у бізнесі. Так, прем’єр Пустовойтенко в 1998 році передав в управління банку Суркіса "Український кредитний банк" пакети акцій ряду обленерго, які потім дозволив приватизувати за безцінь.

З 2000 року Григорій Суркіс очолює ФФУ (федерацію футболу України). Попри скандали й зловживання він домагається значних успіхів у розвитку вітчизняного футболу.

2002 рік – передає брату всі права на ФК "Динамо"(Київ).

У 2007 році його обирають повноправним членом виконкому УЄФА. Навіть недоброзичливці Григорія Суркіса визнають, що значною мірою саме завдяки його зусиллям Україна і Польща отримали право проведення Євро-2012.

У травні 2013 року Григорій Суркіс призначений віцепрезидентом УЄФА. Займав цю посаду до 2019 року. Зумів пробити для України право на фінал Ліги чемпіонів УЄФА у 2018 році.

Досягнення, нагороди й скандали

Досягнення у бізнесі братів Суркісів набагато скромніші, ніж у вітчизняних багатіїв першої десятки.

У 2008 році їх статки оцінив журнал Фокус, який вказує цифру 915 млн доларів на двох. А у 2013 році Форбс оцінює Григорія Суркіса лише в 134 млн доларів. Тенденція до скорочення капіталу зберігається і далі.

Досягнення Григорія Суркіса у футболі більш красномовні, ніж у бізнесі. Напевно, тому й орденів у Григорія - як іграшок на новорічній ялинці. Він повний кавалер ордена "За заслуги" (III (1996), II (1999) і I (2004) ступенів). Нагороджений орденом Ярослава Мудрого V (2006), IV (2012) і III (2014 року) ступенів. Кавалер Почесної відзнаки Республіки Італія "Орден Командора".

Заради об’єктивності слід відзначити, що скандалів і кримінальних справ значно більше, ніж нагород. Перший ганебний інцидент відбувся в 1995 році, коли брати Суркіси намагались дати хабар іспанському арбітру Ліги чемпіонів Антоніо Лопесу Ньєто (дві норкові шуби й 30 тисяч доларів). Через такий вчинок "Динамо" зняли з розіграшу Ліги Чемпіонів та дискваліфікували на рік.

У 2004 році ЗМІ смакували черговий скандал. Через підозри у корупції США відмовились видати візу президенту Федерації футболу України Григорію Суркісу.

А після 2014 року скандали та кримінальні провадження посипались як з відра.

Вже не перший рік тягнуться суди, пов’язані з націоналізацією рахунків сім’ї Суркісів в "ПриватБанку". Держава визнала Суркісів партнерами банківського бізнесу Коломойського (досьє Коломойського Ігоря), а Григорій з усіма членами сім’ї доводять через суди, що вони звичайні вкладники.

Ще одна справа розглядалась у 2015 році, коли Григорія Суркіса звинуватили у відмиванні й крадіжці державних коштів "Запоріжжяобленерго" в розмірі кількох сотень мільйонів гривень.

Державна фіскальна служба заявила про підозру "А-Банку" братів Суркісів у відмиванні грошей в особливо великих розмірах. В грудні 2019 року Голосіївський райсуд Києва за клопотанням слідчих ДФС наклав арешт на рахунки клієнтів "А-Банку", через які здійснювались незаконні операції.

В останньому розділі досьє Ігоря Суркіса вміщена інформація про кілька гучних скандалів, пов’язаних з "Динамо"(Київ). Григорій в усіх цих справах брав безпосередню участь. Одночасно старшого брата звинуватили у привласненні коштів, які УЄФА виділяла щороку на розвиток українського футболу. Німецькі журналісти встановили, що сума склала понад 300 мільйонів доларів.

Одна з останніх справ – звинувачення Григорія Суркіса у крадіжці коштів ФФУ. У свій час президент ФФУ зібрав понад 2 млн доларів на будівництво футбольної бази в Гореничах. Гроші зникли, а будівництва не було взагалі.

У вересні 2019 року ЗМІ довгий час обговорювали скандальну інформацію про те, як на ювілей до товариша і соратника "кума Путіна", члена ОПЗЖ Григорія Суркіса приїхали "непримиренні противники" з команди Зеленського (досьє Зеленського Володимира) — голова СБУ Іван Баканов та перший помічник президента Зеленського Сергій Шефір (досьє Шефіра Сергія). Напевно, подарували чергову індульгенцію?