Кононенко Ігор – армійський товариш та бізнес-партнер Петра Порошенка, символ корупції часів його президентства, депутат Київради V та VI скликань від  Блоку Леоніда Черновецького

Місце народження

Народився 21 серпня 1965 р. у м. Києві.

Освіта

У 1989 р. закінчив Київський автомобільно-дорожній інститут за спеціальністю "Економіка та управління на транспорті".

Родина

Дружина – Кононенко Лілія Ігорівна (1966 р.н.).

Діти — син Кононенко Віталій Ігорович (1988 р.н.), доньки Кононенко Дарія Ігорівна (1994 р.н.) та Кононенко Ольга Ігорівна (1999 р.н.).

Підприємницька і політична діяльність до 2014 року

  • 1984 –1986 роки —  служба у лавах Збройних сил СРСР.
  • 1988 – 1990 роки – секретар комітету комсомолу КАДІ.
  • 1990 – 1991 роки — заступник директора структурного підрозділу міського штабу студентського загону.
  • 1991 - 1992 роки – комерційний директор МП "Транспорт".
  • 1992 - 1994 роки — комерційний директор АТ "Біржовий дім "Україна"
  • 1994 - 2005 роки – перейшов на роботу до свого армійського товариша Петра Порошенка. Обіймав посади – заступник, перший заступник генерального директора, перший віцепрезидент ЗАТ "Український промислово-інвестиційний концерн". І сьогодні вони з Порошенком співвласники більш ніж півдесятка різних підприємств – клуб "5 елемент", ТОВ "Пісківський завод скловиробів", офшор "Інтрако Менеджмент Лімітед", АКБ "Мрія", ПАТ "Міжнародний інвестиційний банк", ПРАТ "Завод кузня на Рибальському".
  • 2002 рік – балотувався до Верховної Ради України за списком партії "Наша Україна". Його позиція у виборчому списку виявилась непрохідною.
  • 1998 - 2006 роки —  АКБ "Мрія", голова наглядової ради.
  • 2004 - 2009 роки – голова Наглядової Ради ВАТ "Київське автотранспортне підприємство – 2240".
  • 2005 рік – мав намір знову балотуватись в парламент від "Нашої України", але в кінці його виключили з партійного списку.
  • 2006 – 2010 роки – обраний депутатом Київради по списку “Блоку Леоніда Черновецького”. Був заступником голови постійної комісії з питань транспорту та зв'язку.
  • 2009- 2012 роки – повернувся в ЗАТ "Український промислово-інвестиційний концерн", працював на посадах першого заступника та генерального директора.
  • 2010 – 2014 роки – знову обраний до Київради VI скликання за списком “Блоку Леоніда Черновецького”. Одразу після виборів разом з групою депутатів покинув одіозного київського мера і всю каденцію очолював фракцію "Ініціатива".
  • З 2012 по 2014 рік – голова наглядової ради ПАТ "ЗНКІФ "ВІК".
  • Крім спільного бізнесу з Порошенком Кононенко є власником ПАТ "ЗНКІФ "Вік",  ТОВ "Янтра", ТОВ "Промавтоматика – Т", ДП "Джепен Моторс", ТОВ "Сатурн-транс", ТОВ "Європейський Дім", а також кількох офшорних фірм.

Кар’єра і бізнес після перемоги Євромайдану

У 2014 році Кононенко працював в команді Петра Порошенка, як давній товариш виступав його представником та довіреною особою у різних структурах.

У листопаді 2014 року прийняв присягу як народний депутат VIII скликання, був обраний першим заступником голови депутатської фракції партії "Блок Петра Порошенка". Член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Ігор Кононенко був обраний першим заступником голови депутатської фракції партії "Блок Петра Порошенка" (фото з фейсбуку)

Кононенко був главою київського осередку партії, займався підготовкою до місцевих виборів 25 жовтня 2015 року в міську та обласну ради на Київщині. У вересні 2015 року очолив виборчий штаб партії "БПП" - "Солідарність" на місцевих виборах, рішення про обрання було прийнято президією партії.

2015 рік – Кононенко створює Міжнародну тенісну академію (МТА) для навчання обдарованих підлітків. Саме МТА за власні кошти готувала до змагань талановитих юних тенісисток Дарію Снігур та Марію Долженко, фінансувала їх виїзні турніри.

Лютий 2016 року – Кононенко склав з себе повноваження першого заступника голови фракції на час розслідування Національним антикорупційним бюро висунутих проти нього обвинувачень з боку Айвараса Абромавичуса.

Травень 2016 року – Кононенка на засіданні фракції знову поновила на посаді першого заступника голови фракції, після того, як БПП отримав офіційну відповідь Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про те, що ніяких протиправних дій Кононенко не робив, жоден факт звинувачень Абромавічуса не підтвердилося й відповідно це питання є вичерпаним.

Ігор Кононенко з Іриною Луценко (фото з фейсбуку)

В кінці 2016 року з’явилась інформація про отруєння Ігоря Кононенка, яка згодом підтвердилась. Лікарі встановили, що депутат отруювався ртуттю упродовж тривалого часу. Редактор видання "Лівий Берег" Соня Кошкіна написала, що це схоже не на замах з метою вбивства, а на спробу залякати політика і навіть на попередження президенту Порошенку. Були всі підстави для такої версії, адже у той час відбувався перерозподіл українських газових родовищ.

Травень 2019 року – напередодні парламентських виборів Кононенко заявив, що не має наміру йти на вибори по списку партії "Європейська солідарність". Він також повідомив, що покидає в "ЄС" всі партійні посади. Кононенко пояснив свій вчинок тим, що звільнив місце для молодих партійців, не забруднених в інформаційній війні, та що так він не на словах, а на ділі підтримує молодь.

Липень 2019 року – Кононенко як самовисуванець програв вибори на 94-му окрузі представнику "Слуги народу" Олександру Дубінському.

Щодо бізнесу з 2014 по 2019 рік, то офіційно нічого нового не з’явилось. Проте журналісти та експерти стверджували, що реальні статки Кононенка виросли в рази, адже він наглядав за видобутком газу, вугільною промисловістю, опікувався ліцензіями на природні надра, контролював десятки різних схем. Після зміни влади у 2019 році НАБУ почало більш інтенсивно і старанно вивчати діяльність соратника гаранта, на протиправну діяльність якого ще з 2015 року звертав увагу колишній голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко.

Скандали, критика, корупційні розслідування

Про гучні скандали, пов’язані з Ігорем Кононенком, вже згадувалось у попередньому розділі. Зокрема йшлося про звинувачення Абромавічуса в намаганні нав’язати йому сумнівні кадрові призначення та через шахрайські схеми викачувати кошти з державних підприємств. А ще раніше, в жовтні 2015 року, Валентин Наливайченко влаштував пресконференцію і демонстрував платіжні документи про переведення в офшор коштів від корупційних оборудок.

Втікач Олександр Онищенко заявив, що платив Ігорю Кононенку по 2000 грн за кожну тисячу кубометрів газу, поставленого на державні підприємства за надзвичайно високою ціною. На підтвердження своїх слів продемонстрував текст листування зі свого смартфону.

Журналісти "Слідство.Інфо" виявили ще одну скандальну справу. "Автотранспортне підприємство – 2240", яким спільно володіли Порошенко і Кононенко, отримало у 2007 році кредит в 6 мільйонів доларів у банку "Київська Русь". Заставою була будівля біля Дарницької площі у Києві. Але підприємство швиденько оголосили банкрутом, нерухомість продали фірмі "Про Девелопмент Тім", власником якої був працівник "Рошен". Банк залишився і без грошей, і без застави.

Різних гучних скандалів щодо Кононенка з 2014 по 2019 роки журналісти нарахували більш як два десятки. Коротко згадаємо деякі з них.

У березні 2017 року ПАТ "Завод "Ленінська кузня" виграв тендер на ремонт фрегата "Гетьман Сагайдачний", проте у підприємства не було жодної корабельні в акваторії Чорного моря. Але "Ленінська кузня" уклала угоду на ті ж роботи з "Іллічівським судноремонтним заводом" за 10% від вартості тендеру.

Коли в Німеччині арештували підприємця Дмитра Крючкова, що через свою фірму "Енергомережа" виводив гроші з обленерго, той мовчати не став і заявив, що від 50% до 75% вкрадених коштів отримував Кононенко, який представляв інтереси Порошенка, і з яким погоджував усі принципові деталі. Загальна сума збитків склала 1,4 млрд гривень.

До речі, за рік президентства Володимира Зеленського Кононенка викликали на допит тільки як свідка, порушили лише одну карну справу, та й ту за декларування неправдивої інформації.

Молодша дочка Ольга навчається у Швейцарії, не буває в Україні та публікує в Інстаграмі свої фото на фоні російського прапора у військовій шапці часів СРСР, в оточенні російських друзів.