Ігор Мосійчук

Ігор Володимирович Мосійчук - колишній народний депутат Верховної ради України VIII скликання від Радикальної партії Олега Ляшка, екс-депутат Київради, колишній член УНА-УНСО, екс-заступник командира добровольчого батальйону "Азов", екс-член Соціал-націоналістичної Партії.

Місце народження

Народився 5 травня 1972 року в місті Лубни Полтавської області.

Освіта

У 2017 році здобув вищу освіту, закінчивши Львівський університет бізнесу і права. Отримав диплом магістра видавничої справи.

Родина

• Дружина: Владлена Карпенко.
• Діти: син Святослав і дочка Христина від попередніх шлюбів.

Коротка біографія

• У 1990-1992 роки - служба в лавах Радянської армії.
• У 1993 році разом з Олегом Гаврильченко відновив видання першої україномовної газети "Хлібороб".
• З 1994 по 1998 роки - член "УНА УНСО".
• У 1996 році помічник-консультант народного депутата України Юрія Тими.
• У січні 1996 року Ігор Мосійчук був заарештований в Полтаві. Звільнений через півроку.
• Разом з Андрієм Гринем і Валерієм Пальчиком редагував газети "Наше слово" і "Наш край".
• У 1998 році вступив в Соціал-націоналістичну партію України.
• У 2000 році разом з мером Лубен Василем Коряком видавав газету "Тихий жах".
• У 2002 році - довірена особа кандидата в народні депутати В'ячеслава Білоуса.
• У 2002-2005 проживав в Києві. Співпрацював з Союзом офіцерів України, який очолював В'ячеслав Білоус.
• У 2004 році вийшов з партійних рядів СНПУ.
• З 2005 року був головним редактором газети "Вечірній Васильків".
• У 2010 році обраний депутатом Васильківської міської ради. Голова постійної депутатської комісії з регламенту і співпраці з правоохоронними органами.
• З 2011 року - член виконкому Соціал-Національної Асамблеї та голова прес-служби СНА.
• У серпні 2011 року був заарештований за звинуваченням у підготовці підриву пам'ятника Леніну в Борисполі та в підготовці теракту в Києві на День Незалежності.
• У 2014 році був звільнений.
• 25 травня 2014 року обраний до Київської міської ради за списком Радикальної партії Олега Ляшка.
• У 2014 році обіймав посаду заступника командира по зв'язках з громадськістю спецбатальйону "Азов".
• З 27 листопада 2014 року - народний депутат Верховної Ради України VIII скликання.
• 17 вересня 2015 року Верховна Рада проголосувала за позбавлення Мосійчука депутатських повноважень і притягнення до кримінальної відповідальності.
• У березні 2016 року Ігор Мосійчук повернувся до Верховної Ради.
• 25 жовтня 2017 року на депутата було скоєно замах, при якому загинув його охоронець.
• 24 травня 2019 року вийшов з "Радикальної партії".
• У 2019 балотувався в депутати Верховної Ради IX скликання, однак зняв свою кандидатуру.

Політична діяльність, кримінальні справи

Ігор Мосійчук закінчив середню школу №1 міста Лубни. У 1990 році був призваний на строкову службу до лав Радянської армії. Перші півроку служив в місті Острів Псковської області, після цього переведений в селище Вільний, станція Крижана Амурської області, в ракетні війська стратегічного призначення. Деякий час служив під Читой.

У 1991 році на честь проголошення незалежності України, бувши в армії, набив татуювання у вигляді тризуба. За що був відправлений на гауптвахту на 10 діб. Дисциплінарне покарання проходив в селищі Каштак.

У 1992 році після демобілізації повернувся в Лубни. Там зустрівся з Олегом Гаврильченко, Богданом Колісником, почав займатися журналістською та громадською-політичною діяльністю.

У 1993 році разом з Олегом Гаврильченко відновив видання першої україномовної газети "Хлібороб", яка виходила в Лубнах за часів Російської імперії. Сприяв українізації лубенських бібліотек.

Завдяки Олегу Гаврильченко познайомився з журналісткою і членом націоналістичної організації УНА-УНСО Наталією Чангулі. Через неї познайомився з Дмитром Корчинським, Сашком Білим, Анатолієм Лупиносом, Петром Хмарук і практично всім керівництвом УНА-УНСО. У 1994 році Мосійчук вступив до лав УНА-УНСО.

18 липня 1995 на час похорону Патріарха Володимира брав активну участь в бійці між представниками УНА-УНСО і співробітниками спеціального підрозділу міліції "Беркут", які перешкоджали похованню Патріарха на території Софійського собору.

У 1996 році Ігор Мосійчук був помічником-консультантом народного депутата України Юрія Тими.

Разом з Андрієм Гринем і Валерієм Паньчіком займався організацією місцевого осередку УНА-УНСО в Полтаві. Спільно з лідерами УНА-УНСО редагував газети "Наше слово" і "Наш край".

У січні 1996 року Мосійчук був затриманий і заарештований в Полтаві. Отримав рік позбавлення волі. У полтавській в'язниці відбув половину терміну, за нього заступилися ряд нардепів і він був амністований.

Ще деякий час він працював в Полтаві. Організовував останню прижиттєву виставку заслуженого художника України Данила Нарбута, а також Хресна хода УПЦ Київського патріархату, на якому було понад 10 000 людей.

Після розпаду УНА-УНСО в 1998 році Мосійчук приєднався до Соціал-націоналістичної партії України, Київську міську організацію СНПУ тоді очолював Олесь Вахній. Пізніше Олесь Вахній став помічником народного депутата Ігоря Мосійчука.

В кінці 2000 року разом з мером Лубен Василем Коряком Ігор Мосійчук видавав газету "Тихий жах".

Пізніше Мосійчук зблизився з Союзом офіцерів України. У 2002 році керівник союзу В'ячеслав Білоус балотувався до Верховної Ради IV скликання й Ігор Мосійчук став довіреною особою кандидата. Незабаром на Білоуса і Мосійчука було скоєно замах - навмисне підлаштоване ДТП.

Після перемоги В'ячеслава Білоуса на виборах, з 2002 по 2005 роки Ігор Мосійчук проживав в Києві. Співпрацював з Союзом офіцерів України. Брав участь в акціях протесту проти Леоніда Кучми.

14 лютого 2004 року на IX з'їзді Соціал-націоналістична партія України була перейменована у Всеукраїнське об'єднання "Свобода", змінила символіку та програму, після чого Мосійчук вийшов з її лав.

У 2005 році Ігор Мосійчук перебрався до Василькова, де на початку 2006 року ініціював відродження газети "Вечірній Васильків", зайнявши посаду її головного редактора.

На виборах 2010 року він був обраний депутатом до Васильківської міської ради. Був головою постійної комісії з регламенту і співпраці з правоохоронними органами.

Тоді ж він познайомився з керівництвом об'єднання "Патріот України" і разом з однодумцями вони ініціювали створення Соціал-Національної Асамблеї, Мосійчук став членом її виконкому. З 2011 року він зайняв посаду члена Виконавчого комітету СНА і був призначений головою прес-служби СНА.

У серпні 2011 року в Василькові працівники СБУ вилучили вибуховий пристрій і затримали депутатів Васильківської міськради Ігоря Мосійчука, Сергія Бевзу і помічника депутата Володимира Шпару. Їх звинуватили в підготовці підриву пам'ятника Леніну в центрі Борисполя і в підготовці теракту в Києві в День Незалежності.

У 2013 році Мосійчук, перебуваючи за гратами, взяв участь у виборах міського голови Василькова. Його кандидатуру висунула партія "За Україну!".

10 січня 2014 року суд засудив Ігоря Мосійчука до шести років позбавлення волі, два з яких він вже відбув у СІЗО.

Однак, після перемоги Євромайдану "васильківські терористи" були звільнені достроково як політичні в'язні. У січні 2015 року Апеляційним судом вони були визнані невинними.

У 2014 році Мосійчук став заступником командира батальйону "Азов" зі зв'язків з громадськістю. Але через конфлікт з Борисом Філатовим, заступником голови Дніпропетровської ОДА Ігоря Коломойського, пішов зі скандалом влітку того ж року.

У листопаді 2014 року Ігор Мосійчук був обраний народним депутатом Верховної Ради України VIII скликання від Радикальної партії Олега Ляшка, номер 9 в списку. Був першим заступником голови Комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

17 вересня 2015 року генпрокурор Віктор Шокін на засіданні Верховної Ради продемонстрував кадри оперативної відеозйомки, де Ігор Мосійчук отримує хабар за допомогу у підприємницькій діяльності. Парламент своїм рішенням позбавив Мосійчука недоторканності та дав згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності. За зняття депутатської недоторканності проголосувало 262 депутати при необхідному мінімумі у 226 голосів.

У 2015 році Мосійчук балотувався на посаду міського голови Києва. На момент виборів він перебував у СІЗО під слідством. 5 жовтня 2015 року депутат зняв свою кандидатуру з виборів.

У листопаді 2015 року Вищий адміністративний суд визнав незаконним і скасував постанову Верховної Ради про зняття недоторканності, затримання та арешт Ігоря Мосійчука. Після скандалу з позбавленням депутатських повноважень, судами й тривалого лікування 16 березня 2016 року Ігор Мосійчук повернувся в парламент. За весь цей час він втратив понад 100 кілограмів ваги.

20 травня 2016 року Генеральна прокуратура відкликала клопотання про арешт Ігоря Мосійчука.

25 жовтня 2017 року на депутата було скоєно замах. Біля входу в будівлю телеканалу "Еспрессо-ТВ", звідки виходили Ігор Мосійчук та політолог Віталій Бала, спрацював вибуховий пристрій, закріплений на припаркованому поруч мотоциклі. Загинув охоронець депутата Руслан Кушнір і перехожий - колишній офіцер МВС Михайло Мормель.

12 квітня 2019 року на Ігоря Мосійчука правоохоронцями було складено адміністративний протокол за агітацію в день виборів - він розмістив у facebook фото виборчого бюлетеня з результатами власного голосування.

24 травня 2019 року Ігор Мосійчук вийшов з "Радикальної партії".

У 2019 на дострокових виборах до Верховної Ради IX скликання, нардеп зняв свою кандидатуру на мажоритарному 94 окрузі Київської області. Він заявив про спробу підкупу і тиску на нього "організованого злочинного угруповання Кононенко-Порошенко" і закликав підтримати на 94 окрузі свого опонента від "Слуги народу" Олександра Дубинського.

Скандали, висловлювання, погрози

Про "поїзд дружби" в Крим

У лютому 2014 року в ефірі телеканалу "112 Україна" Ігор Мосійчук пообіцяв відправити до Криму"поїзд дружби": "Спроби розірвати територіальну цілісність України будуть жорстко покарані. Якщо влада на це не здатна, то "Правий сектор" сформує "поїзд дружби". Ми, як в 90-м УНСО, поїдемо в Крим. Тоді публіка, подібна до цієї, як щури тікали, коли колона унсовців входила до Севастополя... "

Про трагедію в Одесі 2 травня

2 травня 2016 року у своїй сторінці у facebook депутат розмістив запис, в якій назвав трагедію 2 травня в Одесі "державним святом" і "першою значною перемогою в нинішній національно-визвольній війні".

Розбита меморіальна дошка Жукова

16 травня 2015 року в Києві співробітниками МВС було затримано 14 підлітків, які за допомогою ломів зруйнували меморіальну дошку маршала СРСР Георгія Жукова на фасаді будинку. Мосійчук особисто приїхав звільняти затриманих. Він сказав: "Київська молодь демонтувала (розбила) пам'ятну дошку маршалу СРСР українофобу Георгію Жукову... Довелося прочитати ментам лекцію про декомунізацію".

Співробітники ДАІ на колінах

У травні 2014 року в складі групи бійців батальйону "Азов" Мосійчук під загрозою зброї змушував стати на коліна двох співробітників ДАІ в Бердянську Запорізької області, коли міліціонери захотіли оглянути автомобіль без номерів, в якому він їхав.

Чеченці відкривають другий фронт

У грудні 2014 року Слідчий комітет РФ порушив кримінальну справу у зв'язку із заявами Юрія Берези, Андрія Левуса і Ігоря Мосійчука про події в Грозному 4 грудня, в результаті яких загинули 14 співробітників поліції. Коментуючи події, Мосійчук заявив, що вони свідчать про те, що "чеченці відкривають другий фронт". Справа була порушена за ознаками злочину, передбаченого статтею 205.2 КК РФ (публічні заклики до здійснення терористичної діяльності або публічне виправдання тероризму). Глава Чечні Рамзан Кадиров доручив місцевим правоохоронним органам "вжити вичерпних заходів для затримання і доставлення в Чечню зазначених осіб".

Розстріляв портрет Кадирова

Восени 2014 року в мережі з'явилося відео, на якому Мосійчук образливо відгукнувся про Рамзана Кадирова і, пообіцявши звільнити Ічкерія, розстріляв портрет Кадирова зі снайперської гвинтівки, вигукуючи "Слава Україні! Слава вільній Ічкерії!".

Після замаху в листопаді 2017 року Мосійчук не виключив, що до цього міг бути причетний Рамзан Кадиров.

Побиття Олексія Дурнєва

21 липня 2015 року Ігор Мосійчук з депутатом від "Радикальної партії" Андрієм Лозовим і однопартійцями взяв участь у побитті Олексія Дурнєва - кандидата в депутати у 205 окрузі в Чернігові та телеведучого, який прийшов на прес-конференцію Олега Ляшка в Чернігові. Крім Дурнєва, в ході бійки постраждав також Василь Крутчак, у якого, за словами Дурнєва, зламані ребра і струс мозку.

Я стріляв таких, як ти

У вересні 2015 року в соцмережах з'явився відеоролик, на якому нардеп Ігор Мосійчук влаштував скандал в кабінеті головного лікаря Лариси Кульбач. Він погрожував жінці за те, що вона дозволила правоохоронцям вивезти з лікарні до суду бійця "Айдара" Андрія Степанкова, заявивши: "Я стріляв таких, як ти".

Зі словами "Я бл .. клянусь, ти не те шо лікарем не будеш, ти санітаркою х.р влаштуєшся", він також вирвав телефон з рук лікаря, не дозволивши викликати міліцію. З приводу хуліганських дій Лариса Кульбач написала заяву в міліцію.

Плювок в обличчя Каплина

18 липня 2017 року Ігор Мосійчук прийшов до Печерського районного суду, щоб підтримати Олега Ляшка. НАЗК звинувачувала лідера радикалів в поєднанні статусу нардепа і головного редактора газети "Політика". Побачивши депутата від БПП Сергія Капліна, Мосійчук підійшов і плюнув йому в обличчя, після чого сталася бійка.

Перепалка з Михайлом Саакашвілі в прямому ефірі

22 листопада 2017 року Ігор Мосійчук та Михайло Саакашвілі посперечалися в ефірі каналу NewsOne. Мосійчук кілька разів прокричав питання: "Ви за Бандеру чи проти?", Потім назвав Саакашвілі корупціонером. Саакашвілі у відповідь назвав Мосійчука "потворою" і "посіпакою олігархів". Ведучі стали між ними, не дозволивши їм розпочати бійку.

Бійка з Шаховим в телеефірі

16 серпня 2018 року в ефірі каналу "Прямий" Ігор Мосійчук звернувся до депутата з "Нашого краю" Сергію Шахова із закликом не бути "наполовину вагітним", на що Шахов відповів, щоб той "не ходив по гей-парадах і був чоловіком". Мосійчук, вимагаючи вибачень, заявив, що Шахов "був обнальщіком у сина Януковича", після чого той завдав Мосійчуку удар в підборіддя, від якого він впав. Після закінчення програми опоненти повторно побилися вже в ліфті.

Бійка з Семченко на NewsOne

25 грудня 2018 року в прямому ефірі телеканалу NewsOne Ігор Мосійчук назвав політолога Олександра Семченко кремлівським пропагандистом, який відпрацьовує російські гроші. Семченко відповів, що "душевно-хворими повинні займатися психіатри".

Мосійчук накинувся на Семченко, почалася бійка, опонентів розняли й ведучий В'ячеслав Піховшек попросив Олександра Семченко покинути ефір. Коли то виходив зі студії, Мосійчук наздогнав його і вдарив палицею по спині.

Pаочний арешт

17 березня 2020 року Басманний суд Москви заочно заарештував Ігоря Мосійчука, якого в грудні 2019 року було звинувачено в нападі на російське посольство в Києві у 2016 році по ст. 360 КК (напад на осіб чи установи, які користуються міжнародним захистом).