Ірина Венедіктова
Місце народження
Народилася 21 вересня 1978 року в Харкові.
Освіта
2000 рік - закінчила Харківський національний університет внутрішніх справ
Chartered Institute of Arbitrators - вивчала курс міжнародного комерційного арбітражу
Родина
- Чоловік - Колесник Денис Юрійович, заступник начальника Департаменту кіберполіції Національної поліції України. Має звання полковника.
- Дочка - Аделіна
- Син - Данило
- Брат - Венедіктов Сергій Валентинович, професор кафедри трудового права та права соціального забезпечення Київського національного університету ім.Т.Г. Шевченка.
- Батько - Венедіктов Валентин Семенович, перший проректор з наукової роботи Харківського національного університету внутрішніх справ, доктор юридичних наук. Має науковий ступінь професора
Коротка біографія
Свою кар'єру Ірина Венедіктова розпочала як науковець та викладач. З 2000 року протягом чотирьох років викладала дисципліни на кафедрі правознавства Харківського гуманітарного інституту Народної української академії.
У 2004 році Венедіктова отримує науковий ступінь доцента кафедри правосуддя Харківського національного університету ім. Каразіна.
З 2005 по 2019 рік працює завідувачкою кафедри цивільно-правових дисциплін у тому ж таки університеті.
З 2014 року - професорка кафедри цивільно-правових дисциплін Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.
У 2016 році Венедіктова хотіла отримати посаду судді Верховного суду України. Їй це не вдалося - завадив погано складений професійний іспит.
Громадська і політична діяльність та скандали
У 2003 році отримала ступінь кандидата юридичних наук. Вдало захистила дисертацію на тему “Договір довірчого управління майном як форма реалізації правового інституту довірчого управління майном в Україні” в Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого.
Через десять років Ірина Венедіктова захистила дисертацію на тему “Захист охоронюваних законом інтересів у цивільному праві” в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка та отримала вчений ступінь доктора юридичних наук.
До свого призначення Генеральним прокурором України Ірина Венедіктова була знана в освітніх колах та активно займалася науковою діяльністю. Вона, зокрема, була членкинею Фундації медичного права та біоетики України. Виконувала обов'язки провідної наукової співробітниці Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку НАН України. Аналогічну роботу їй доручили і в Національній академії правових наук України. Протягом трьох років (з 2016 по 2019) Венедіктова була арбітром Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України. Паралельно виконувала обов'язки члена науково-консультативної ради при Верховному Суді.
У 2018 році із призначенням Венедіктової радницею нинішнього президента України Володимира Зеленського розпочалася політична кар'єра жінки. Ірина Валентинівна консультувала Зеленського у питаннях реформ українського судоустрою та входила до його передвиборчого штабу.
У липні 2019 року на виборах до Верховної Ради Ірина Венедіктова проходить до парламенту третім номером у списку партії “Слуга народу”. Через місяць вона вже очолила парламентський Комітет із питань правової політики.
27 грудня 2019 року стається новий поворот у кар'єрі Венедіктової-політика. Зеленський назначає Ірину Валентинівну т.в.о директора Державного бюро розслідувань. Таким чином, на цій посаді жінка замінює одіозного Романа Трубу, який був змушений піти з посаду через “касетний скандал”.
У березні 2020 року Венедіктову вводять в склад РНБО.
А 17 березня 269 народних обранців проголосували за призначення Ірини Валентинівни Генеральним прокурором України. Вона стала першою жінкою за весь час незалежності України, яка зайняла цю посаду.
У біографії Ірини Венедіктової є кілька політичних скандалів. На її адресу звучали звинувачення як в професійній некомпетентності та зв'язках із оточенням президента-втікача Віктора Януковича, та і в приховуванні прибутків.
20 лютого 2020 року в чергову річницю, коли країна згадувала загиблих під час Революції Гідності, Венедіктова заявила, що виступає за скасування Закону про амністію учасників Євромайдану. Політик одразу наразилася на критику. Так, ексочільник Інституту національної пам'яті та нардеп від “Європейської солідарності” Володимир В’ятрович з парламентської трибуни назвав Ірину Валентинівну “реваншем антимайдану”.
Венедіктовій також дорікали Олександром Бабіковим, якого вона призначила своїм першим заступником, перебуваючи на посаді т.в.о директора ДБР. Бабікова називали “людиною Януковича”. Він і справді був адвокатом президента-втікача.
На початку травня слідчі НАБУ розпочали проти очільниці Генпрокуратури кримінальне провадження. Підставою стала постанова Вищого антикорупційного суду України, куди звернувся активіст Сергій Стерненко із позовом проти Венедіктової. За словами активіста Ірина Валентинівна вчинила економічний злочин: жінка не задекларувала наручний годинник Hublo та членство в низці підприємств, з яких вона отримує прибуток.
Схожі дані опубліковані й на сайті аналітичної системи YouControl. Ірину Венедіктову та членів її родини ідентифікували як власників відкритого товариства “Харківський юридичний центр”.
Продовжуючи тему економічних зловживань, варто зазначити, ще й такий факт із досьє Венедіктової. У податківців виникли питання до декларації очільниці Генпрокуратури. У них викликало підозру те, що Ірина Венедіктова володіє “люксовими” авто, випущеними після 2011 року. Це автомобіль Porsche Cayenne, який за різними оцінками коштує близько 867 тис. грн. Також вона володіє нерухомістю, площа якої перевищує 300 квадратних метрів.
Водночас до Вищої ради правосуддя зі скаргою на голову Генпрокуратури звернулися судді Великої палати Верховного суду, які звинуватили Венедіктову в спробі тиску. За їх словами діюча Генпрокурорка активно втручалася в справу ПриватБанку та намагалася змусити суд ухвалити рішення на користь однієї із сторін.
Наразилася Ірина Венедіктова на критику й через свою непрофесійність. За словами директорки Євразійського центру Атлантичної ради США Мелінди Гарінг діяльність Венедіктової на посаді Генпрокурора - це повне згортання реформ прокуратури.
Ще у лютому 2019 року Венедіктова під час супроводу Володимира Зеленського у його першій поїздці до Брюсселю дала привід засумніватися у своїй професійності. Вона переплутала слова “ратифікувати” та “імплементувати”, що неприпустимо для фахівця її рівня.
Ірина Венедіктова також встигла кілька разів вступити в конфлікт із журналістами та подати на них до суду. Вона позивалася до інтернет-видання “Українська правда”. Також подавала позов на співробітників “Центру протидії корупції”.
17 липня 2022 президент Зеленський підписав указ про звільнення Венедіктової з посади очільниці Генпрокуратури.
19 липня 2022 року Рада підтримала звільнення Венедіктової з посади генпрокурорки.