Юлій Іоффе

Іоффе Юлій - український політик, депутат Верховної Ради України I, II, III, IV, VI, VII, VIII, IX скликання, радник Леоніда Кучми з питань паливно-енергетичного комплексу, довірена особа кандидата на пост президента України Віктора Януковича.

Місце народження

Юлій Іоффе народився 10 грудня 1940 року у Луганську.

Освіта

Юлій завершив навчання у Комунарському (Алчевському) гірничо-металургійному інституті у 1964 році, за спеціальністю: "гірничий інженер-електромеханік".

Родина

• Юлій Іоффе народився у сім’ї гірничого майстра.
• Дружина Юлія - Людмила, економіст, працювала у вугільній промисловості.
• У родині двоє синів: Олександр, 1965 р. - зараз доцент медінституту, хірург та Артур, 1972 р. - юрист, керівник власної юридичної фірми.
• Онуки: Юля - 24 роки, Олександр - 23 роки, Андрій - 10 років і Максим - 7 років.

Кар’єра

• Юлій Іоффе почав працювати ще до закінчення університету у 1957 році з посади слюсаря на Комунарському металургійному заводі.
• З 1959 до 1961 Юлій працював на шахті "Україна" мотористом, у Перевальську, Луганської області. З 1962 перейшов на денне відділення університету.
• У 1965 повернувся на шахту "1-біс" у місті Краснодон (зараз Сорокине) у Луганській області, спочатку був механіком дільниці, а потім помічником головного механіка.
• У 1966 Юлій Іоффе став головним енергетиком на шахті "Суходольська", а з 1967 року головний механік на шахті "Дуванна-2".
• З 1976 року Юлій начальник управління з оснащення шахтових стволів Краснодонського ШБМУ.
• У 1979 - начальник Краснодонського шахтопрохідницького управління.
• У 1980 Юлій Іоффе отримав посаду директора шахти "Гірська".
• З 1989 - генеральний директор ВО "Стахановвугілля".
• У 1990 році Юлія Іоффе обрали народним депутатом I скликання від КПРС, обраний по округу в Луганській області.
• У 1992-1993 роках Іоффе назначений на посаду віцепрем'єр-міністра України з паливно-енергетичного комплексу.
• З 1993 до 1994 року обіймав посаду керівника торговельно-економічної місії в складі посольства України в США.
• З 1994 до 2000 року - Юлій був позаштатним радником Президента України Леоніда Кучми з питань паливно-енергетичного комплексу.
• 1994 року обраний народним депутатом II скликання від округу в Луганській області, висунутий трудовим колективом.
• У 1998 році Іоффе обраний у Верховну Раду України III скликання від 111 округу у Луганській області, як безпартійний.
• З 2002 до 2006 року обраний у ВРУ IV скликання як член партії "Трудова Україна", де був головою політради.
• У 2004-2005 роках Іоффе Юлій був довіреною особою кандидата на пост президента України Віктора Януковича.
• З березня 2005 року був першим заступником голови Республіканської партії України, яку очолював Юрій Бойко.
• 2006 року намагався пройти у Верховну Ради вп’яте у складі "Опозиційний блок - НЕ ТАК", який очолював перший президент України Леонід Кравчук.
• У 2006-2007 роках Юлій обіймав посаду виконувача обов’язків заступника Міністра палива та енергетики України Юрія Бойка.
• З грудня 2012 року народний депутат VII скликання у складі "Партії регіонів". Член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. 8 квітня 2014 року вийшов із фракції.
• Юлій Іоффе голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року.
• У 2014 році обраний депутатом Верховної Ради VIII скликання від "Опозиційного блоку". Член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
• На позачергових парламентських виборах 2019 року Юлій Іоффе обраний народним депутатом від "Опозиційної платформи - За життя". Заступник голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Скандали

У 2012 році журналісти опублікували розслідування в якому були усі докази того, що Іоффе Юлій вкрав 237 мільйонів гривень через зловживання службовим становищем. Коли Іоффе був замісником Юрія Бойка, то яким-то чудом тендер на постачання  вугілля вигравала кожен раз державна ТЕЦ, яка була підконтрольна тодішньому паливно-енергетичному міністру Бойку.

2015 році журналіст із Луганська помітив, що Юлій Іоффе на засіданні проголосував за себе і за свого друга по партії Юрія Бойка. Коли журналіст спитав у депутата чому він займається кнопкодавством Юлій погрожував побити репортера ногами, а потім озброївшись виделкою погнався за ним.