Юлія Гришина
Юлія Миколаївна Гришина — докторка юридичних наук, професорка, експертка з питань освіти та науки. Народна депутатка України 9-го скликання. Голова тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань перевірки та оцінки стану акціонерного товариства "Українська залізниця", розслідування фактів можливої бездіяльності, порушення законодавства України органами управління зазначеного підприємства, що призвели до значного погіршення технічного стану підприємства та основних виробничих показників (з 27 січня 2021). Увійшла до рейтингу 100 найвпливовіших жінок України за версією журналу "Фокус", посівши 27 місце.
Юлія Гришина народилася 16 червня 1978 року в Києві.
Освіта і кар`єра
У 2000 році закінчила юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 2006-му здобула науковий ступінь кандидатка юридичних наук, у 2013 — ступінь доктора юридичних наук (обидва ступені — за спеціальністю 12.00.05 — трудове право; право соціального забезпечення). З 2014 року — професорка кафедри трудового права та права соціального забезпечення КНУ імені Тараса Шевченка.
Суддя постійного Третейського суду саморегулівної організації "Професійна асоціація реєстраторів і депозитаріїв". Керуючий партнер юридичної бізнес-школи "CTRL.School".
Входить до Комісії з питань правової реформи. Член робочої групи з питань розвитку юридичної освіти.
24 вересня увійшла до Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України, що проводить підготовку та атестацію наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.
Науково-освітня діяльність
З 2000 року працювала в різних закладах вищої освіти:
Академія праці і соціальних відносин:
01.09.2000 до 01.02.2005 — асистентка кафедри цивільноправових дисциплін
01.02.2005 до 27.08.2009 — старша викладачка кафедри цивільноправових дисциплін
03.09.2007 до 27.08.2009 — завідувачка кафедри цивільноправових дисциплін
27.08.2009 до 08.07.2013 — декан юридичного факультету
Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі:
09.07.2013 до 30.08.2013 — помічниця ректора; доцентка кафедри теорії, історії та конституційного права
02.09.2013 до 16.10.2013 — в.о. проректора з науково-педагогічної та виховної роботи
03.02.2014 до 19.09.2014 — завідувачка кафедри цивільних та кримінально-правових дисциплін
Київський національний університет імені Тараса Шевченка:
з 20.09.2014 — професорка кафедри трудового права та права соціального забезпечення, юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Політичний бек
Кандидатка в народні депутати від партії "Слуга народу" на парламентських виборах 2019 року, № 133 у списку. На час виборів: професорка кафедри трудового права та права соціального забезпечення КНУ імені Тараса Шевченка, безпартійна. Проживає в Києві.
Член Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, голова підкомітету з питань вищої освіти, член комісії з права науково-методичної комісії з вищої освіти Міністерства освіти і науки України.
18 жовтня 2019 року увійшла до Міжфракційного депутатського обʼєднання "За Прискорену Євроінтеграцію Українського Бізнесу".
За даними проєкту "Вони голосують для тебе" Громадянської мережі ОПОРА, взяла участь у 92 % голосувань за законопроєкти.
За менш ніж півтора року роботи в парламенті стала ініціаторкою та/або співавторкою 58 законопроєктів.
Спеціалізується на питаннях вищої освіти, трудового права та права соціального забезпечення.
Співавторка законопроєкту № 2299 про реформу вищої освіти в Україні.
Одна з ініціаторок постанови Верховної Ради № 4082 про звернення до Кабінету Міністрів з вимогою виділити додаткові кошти для забезпечення безпечного освітнього процесу. Завдяки цьому Кабінет Міністрів виділив майже 540 млн грн на забезпечення дезінфекційними засобами закладів загальної середньої освіти.
Співавторка законопроєкту № 4306 про протидію мобінгу, що зареєстрований у парламенті 2 листопада 2020 року. Він передбачає запровадження покарання за цькування на роботі: штраф або виправні роботи.
Одна з ініціаторок законопроєкту № 4051 про дистанційну роботу, що врегульовує питання дистанційної та надомної роботи в трудовому законодавстві.
Родина
У 2002 році вийшла заміж за Щотова Руслана Миколайовича. У 2014 році вийшла заміж вдруге та змінила прізвище, чоловік — Гришин Ігор Вячеславович. Доньки — Щотова Влада Русланівна, Гришина Аліса Ігорівна.
Соцмережі
Юлія Гришина в Інстаграм
Юлія Гришина у Фейсбук
Юлія Гришина у Телеграм