Марина Бардіна

Місце народження

Освіта

• Після закінчення полтавської середньої школи № 33 Бардіна переїхала до Києва, де поступила у Києво-Могилянську академію.
• 2016 рік – завершила навчання, отримала ступінь магістра соціології.
• 2017 рік - продовжила навчання, вступивши до Докторської школи ім. сім'ї Юхименка. Навчання допомогло їй підвищити рівень знань за своєю спеціальністю.
• Ще в 2015 році Бардіна пройшла курс навчання по програмі The Visegrad Academy for Political Leadership.
• 2015 – 2016 роки – Марина була парламентським інтерном Національного демократичного інституту для міжфракційного депутатського об'єднання "ЄвроОптимісти".
• 2017 рік – Бардіна пройшла стажування у штаб-квартирі International Republican Institute (США), а також завершила навчання по програмі The James S. Denton Transatlantic Fellowship (Вашингтон, США).
• 2020 рік - здобула ступінь магістра з міжнародного права в Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка.
• Отримавши другу вищу освіту, Марина Бардіна поступила в аспірантуру того ж Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка.

Родина

Кар’єра

• 2016 рік – ще навчаючись в Києво-Могилянській академії Марина отримала посаду помічника нардепа українського парламенту VIII скликання Сергія Лещенка.
• Крім того, вона була помічницею на громадських засадах ще одного парламентаря Ради VIII скликання Олександра Черненка (правда парламентарка згодом інформувала, що нічим для Черненка вона не займалась, а оформилась його помічницею ще до початку роботи у Лещенка, щоб мати можливість вільно заходити в приміщення Верховної Ради).

Парламентська діяльність

• Ще до президентської кампанії Володимира Зеленського Марина приєдналась до його політичної сили. У "Зе-команді" вона позиціювалася як експертка з питань рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

• Згодом парламентарка згадувала, що поїхала з партією у передвиборче турне по країні з основною метою – докласти всіх зусиль, аби в лавах парламентської фракції і політичної партії "Слуга народу" було не менше 30% жінок. Правда, повністю виконати поставлене завдання не вдалось. У фракції, яка налічує 244 "слуги народу" перебуває лише 55 народних депутаток.
• На позачергових парламентських виборах 2019 року Марину включили до списку партії "Слуга народу" під № 62. 21 липня вона пройшла до складу Верховної Ради України.

• 29 серпня 2019 року Бардіна прийняла присягу народного депутата та увійшла до фракції "Слуга народу". Того ж дня вона була обрана заступницею голови Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Через кілька днів вона стала ще й головою підкомітету з питань дотримання Україною міжнародних зобов'язань у сфері захисту прав людини та гендерної політики Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.
• Згодом парламентарку обрали співголовою міжфракційного депутатського об’єднання "Рівні можливості", покликаного відтворювати принципи гендерної рівності. Вона увійшла до складу міжфракційного об’єднання "Гуманна країна", яке популяризує гуманістичні цінності та захист тварин від жорстокості, а також міжфракційних об’єднань "Енергетика та довкілля" і "Українці в світі".

• Крім того, Марина Бардіна стала членкинею Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи, а в грудні 2019 року увійшла до складу Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для здійснення парламентського контролю за розслідуваннями нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів протягом 2017-2018 років.
• В кінці 2019 року її кандидатуру розглядали як варіант заміни Богдана Яременка, який через секс-скандал склав повноваження голови Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, але тоді затвердили іншого парламентаря.

• Станом на кінець літа 2021 року, Бардіна стала автором або співавтором майже 70 проєктів законів, подала 66 поправок до чотирьох законопроєктів, 14 разів виступала у Раді та направила 32 депутатські запити, зокрема 12 до Кабінету міністрів.
• Одним з головних своїх досягнень парламентарка вважає ухвалення закону щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною (законопроєкт №3695), який дозволяє чоловікам йти у декрет.

Критика та скандали