Надія Савченко

Савченко Надія – колишня військовослужбовиця, льотчиця, учасниця АТО, що незаконно утримувалась і була засуджена в Росії, лідер партії "Суспільно-політична платформа Надії Савченко"

Місце народження

Народилась 11 травня 1981 року в місті Київ.

Освіта

• 2000 рік – закінчила Всеукраїнський коледж стилю і візажу, отримала спеціальність модельєра-дизайнера.
• Рік вивчала журналістику у Київському університеті "Україна".
• 2009 рік – закінчила Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба.

Родина

Незаміжня.

Батько – Віктор Григорович, інженер по сільськогосподарській техніці, помер у березні 2003 року.

Мати – Марія Іванівна, працювала швачкою, нині пенсіонерка.

Молодша сестра – Віра Вікторівна, працювала помічником-консультантом народного депутата, балотувалась до ВРУ у 2019 році.

Біографія до середини 2014 року

• 1998 – 2000 роки – по закінченню середньої школи навчалась на модельєра-дизайнера, а потім працювала швачкою-закрійницею.
• 2001 – 2003 роки – оператор ПЕВМ ОІТ, Державна акціонерна холдингова компанія "Артем".
• 2003 рік – діловод в КМЦ "Сім’ї та молоді" "Родинний дім".
• 2003 рік – по контракту вступила до лав ЗСУ. Службу починала радисткою у залізничних військах. Згодом перейшла до 95 аеромобільної бригади.
• 2004 – 2005 роки -  у складі українського контингенту брала участь у війні в Іраку, де  прослужила шість місяців на посаді стрільця третьої роти 72-го окремого механізованого батальйону.
• 2005 – 2009 роки – навчалась в Харківському національному університеті повітряних сил імені Івана Кожедуба. Закінчувала навчання як штурман реактивного бомбардувальника Су-24, проте незадовго до випуску її переорієнтували на вертоліт Мі-24.

• 2009 – 2014 роки – після закінчення навчання проходила службу штурманом-оператором Мі-24 3-го окремого полку армійської авіації Сухопутних військ ЗС України у місті Броди.
• З початком Революції Гідності Савченко оформляла відпустку і декілька разів приїжджала на Майдан. Збереглось відео від 19 січня 2014 року, де видно як вона бере участь у сутичках на вулиці Грушевського.
• Згідно з офіційною версією, коли розпочались бої на території Донбасу, Надія Савченко двічі оформляла відпустку для участі в АТО. Брала участь в боях під Луганськом у складі добровольчого батальйону "Айдар".
• За інформацією низки ЗМІ, 18 червня 2014 року під час бою біля селища Металіст Савченко потрапила в полон до проросійських терористів так званої ЛНР. Командир батальйону Сергій Мельничук стверджував, що це трапилось 17 червня, і згодом ця дата була підтверджена іншими джерелами.

Перебування у російському полоні

• 19 червня 2014 року в інтернеті з’явився відеозапис допиту Надії Савченко терористами так званої ЛНР. У них спочатку був намір обміняти її на своїх соратників, але згодом контакти припиняються.
• 8 липня 2014 року стає відомо, що Савченко з 2 липня перебувала на території Росії і її звинувачують у причетності до загибелі двох російських журналістів, на яких вона нібито скоригувала вогонь української артилерії. Крім того, слідство РФ заявило, що Савченко сама, під виглядом біженки, перейшла державний кордон Росії, хоча ув’язнена свідчила, що її перевезли в автомобілі з мішком на голові.
• Адвокатами Савченко в Росії стали Марк Фейгін та Ілля Новіков.
• 14 вересня 2014 року - з'їзд партії "Батьківщина" одноголосно прийняв Савченко в лави політсили та висунув її кандидаткою у депутати Верховної Ради. У виборчому списку команди Юлії Тимошенко на парламентських виборах 2014 року їй віддали перше місце.
• 10 жовтня 2014 року – ПЦ "Меморіал" офіційно визнав Савченко політичним в’язнем.
• Листопад 2014 року – після позачергових парламентських виборів Надія Савченко офіційно стає народною депутаткою України.
• Грудень 2014 року – Савченко оголосила про голодування, яке з перервами на лікування тривало до 3 травня 2015 року.

• Січень 2015 року – бранку Кремля обирали членом української делегації в ПАРЄ, вона отримала дипломатичний статус. Лист президента ПАРЄ до спікера Держдуми Росії з вимогою звільнити Савченко залишився без реагування.
• 2 березня 2015 року – за стійкість і мужність Савченко під час перебування у російському полоні президент Петро Порошенко надав їй звання "Герой України".
• З вересня 2015 року суд над Надією продовжується в місті Донецьк Ростовської області. Їй продовжують термін перебування під вартою. Обласний суд 5 жовтня розглянув апеляцію і залишив термін арешту без змін.
• Грудень 2015 року – Савченко знову оголосила про голодування, яке продовжувалось 83 дні. Вона втратила понад 20 кілограмів ваги.

• 22 березня 2016 року – Донецький міський суд Ростовської області засудив Савченко до 22 років ув’язнення та 30 тисяч російських рублів штрафу за незаконний перетин кордону.
• 25 травня 2016 року – Надію Савченко обміняли на полонених російських спецпризначенців Єрофеєва та Александрова. На літаку Президента України її привезли в Бориспіль.

Політична діяльність після полону

Ще під час перебування Савченко в російській в’язниці деякі відомі українські діячі із занепокоєнням говорили про можливі змін у психіці ув’язненої після повернення до України, які пояснювались тривалою психологічною обробкою, впливом інформаційного поля, застосуванням спеціальних медикаментів. Лікарі вказували на необхідність тривалої реабілітації, але Савченко одразу після повернення з головою кидається у політику.

Вона одразу опиняється в опозиції до чинної влади, вже 2 червня 2016 року критикує положення судової реформи, яку запропонував Петро Порошенко і разом з депутатом від РПЛ Юрієм Шухевичем пропонує скасувати вже ухвалений Радою закон про судоустрій та статус суддів.

22 червня Савченко заявила про впевненість у своїй перемозі на майбутніх президентських виборах, звинуватила уряд і українську армію у виникненні війни на Донбасі.

2 серпня 2016 року оголосила голодування заради звільнення усіх українських військовополонених, а також сповістила, що в майбутньому не буде підтримувати Юлію  Тимошенко, як політика старої формації.

25 листопада 2016 року Савченко заявила, що розпочинає власну політичну кар’єру.

В грудні 2016 року Надія Савченко вийшла зі складу партії "Батьківщина" і згодом була виключена з фракції політсили після її візиту у Мінськ, де парламентарка безпосередньо спілкувалась з ватажками так званих ДНР і ЛНР. 21 грудня її вивели зі складу української делегації в ПАРЄ.

В лютому 2017 року Савченко відвідала так звану ДНР, де зустрічалась з українськими полоненими. Тоді ж депутатка від БПП Тетяна Ричкова звинуватила колишню льотчицю у тому, що вона підбурювала бійців 79-ї та 80-ї окремих бригад покинути позиції та виступати на Київ, щоб скидати злочинну владу.

14 квітня 2017 року політична партія "Наступ" змінила назву на "Громадська платформа Надії Савченко" і обрала Надію Савченко головою політсили.

Упродовж 2017 року Савченко ще не раз шокувала суспільство своїми заявами. Вона проголошувала необхідність встановлення диктатури та впровадження жорсткої дисципліни в країні, визнання так званих ЛНР і ДНР та проведення з ними прямих переговорів. На одному з ток-шоу навіть договорилась до необхідності вибачення перед Віктором Януковичем і запрошення його в Україну.

У березні 2018 року Генпрокурор Юрій Луценко звинуватив Надію Савченко в підготовці теракту проти Верховної Ради, який вона готувала разом  з керівником "Офіцерського корпусу" Володимиром Рубаном, у якого вилучили зброю та вибухівку, отриману у терористів ОРДЛО. Депутати позбавили її недоторканості та дали згоду на арешт. Суд прийняв рішення про утримання депутатки під вартою.

У свій захист Савченко стверджувала, що лише вголос висловлювала те, про що мріє більшість народу України. Свій арешт вона пояснювала провокацією СБУ, якій вона лише підіграла, а головною причиною переслідування назвала боротьбу проти корумпованої влади та свій авторитет серед військових.

У квітні 2019 року Надію Савченко звільнили з-під варти. Вона заявила про намір балотуватись до Верховної Ради на позачергових виборах і була зареєстрована по 51 виборчому округу на Донбасі. Проте вибори програла, отримавши лише 1,24% голосів.

Скандали, звинувачення, неадекватні заяви

Крім вже вказаної кримінальної справи та скандальних вчинків та висловлювань у 2016 – 2018 роках, доцільно було б детальніше зупинитись на причинах такої не зовсім адекватної поведінки.

І лікарі, і Юлія Тимошенко заявляли, що потрібно було наполягати на тривалій психологічній реабілітації Надії Савченко. Хоча Антон Геращенко заявив, що вона агент Кремля, який веде підривну роботу в Україні, експерти вважають, що найімовірніше Савченко не була завербована у Росії, як стверджують деякі журналісти та представники політикуму, а стала жертвою умілої психологічної обробки. Звідси віра у свою надважливу місію, відкидання будь-яких авторитетів, ненависть до владних інститутів і навіть готовність до смерті заради призначеної місії.

До речі, Савченко спочатку навіть підтримала прихід до влади команди Володимира Зеленського. Вона заявила, що в його програмі побачила багато тверджень, що відповідають її поглядам і навіть вимагала пришвидшити питання інавгурації новообраного президента. Але зовсім швидко нова влада теж стає об’єктом критики Савченко. Вона назвала карантин злочином проти громадян, заявила що ліки проти коронавірусу недоступні більшості українців, яким залишається сподіватись лише на бога і народну медицину.

На початку 2021 року ексдепутатка заявила про новий "майдан" і те, що наслідком правління Володимира Зеленського стане період "руїн і погромів". На одній з телепередач вона сказала, що найкращий сценарій для України – відмовитись від Криму і Донбасу. В квітні того ж року Савченко озвучила точку зору, що лише повномасштабна війна вирішить конфлікт Росії й України. В травні на своєму ютуб-каналі колишня льотчиця  розмістила документальний відеофільм про зовнішнє управління Україною, і те, що сім’я Байденів перетворила нашу країну у власну годівницю. А влітку 2021 року вона на телеканалі "Наш" стверджувала, що плазування перед британцями та США закінчиться повним розвалом країни. Важко сказати, що ще передбачить Савченко з такою кашею в голові і як швидко Віктор Медведчук залучить її до своїх кращих агітаторів.