Олег Бахматюк

Бахматюк Олег – мільярдер, аграрний барон, банківський шахрай та політик-невдаха.

Місце народження

Народився 14 серпня 1974 року в Івано-Франківську.

Освіта

• 1996 рік — закінчив Чернівецький економіко-правничий інститут за спеціальністю "Менеджмент у виробничій сфері".
• 2005 рік — закінчив Івано-Франківський технічний університет нафти та газу, отримавши дипломи спеціаліста з менеджменту та інженера-фізика.

Родина

Одружений. У родині три дочки й син. Інформацію про сім’ю приховує, все з вільних джерел видаляється. Були матеріали в ЗМІ, що дружина – дочка колишнього керівника Івано-Франківської області Михайла Вишиванюка, проте підтвердження не отримали.

Сестра – Наталія Василюк, партнер Бахматюка по бізнесу, періодично заміщає брата на керівних посадах в його структурах.

Коротка біографія

• 2001 рік – Бахматюк розпочав власний бізнес. Він заснував компанію "Прикарпатська фінансова корпорація", яка займалася гуртовою торгівлею продуктами, алкоголем і нафтопродуктами.
• 2002 рік — депутат Івано-Франківської міської ради, член фракції "Економічне відродження", член комісії міської ради з питань планування фінансів, цін та бюджету.
• 2002-2004 роки — був бізнес-партнером підприємця і політика Ігоря Єремєєва в нафтовому, аграрному бізнесі, а також в схемі газифікації Івано-Франківської області.
• 2003 рік — купив птахофабрику "Авангард" і створив однойменну компанію.
• 2003 рік — заснував "Станіславську торгову компанію", яка за короткий час стала власником найбільшої мережі продуктових магазинів в Івано-Франківській області під брендом "Фаворит".
• 2004 рік — заснував комерційний банк "Фінансова ініціатива". Станом на 1 квітня 2015 року банк займав 16-е місце серед банків в країні за обсягом активів.
• 2005 рік — Бахматюк прибрав до рук палац Потоцьких в Івано-Франківську, в якому до цього знаходився госпіталь Міноборони.
• У цьому ж році призначений начальником управління експертної оцінки інвестицій та корпоративного фінансування НАК "Нафтогаз України", пізніше — радник голови правління НАК "Нафтогаз України".
• 2005 рік — Бахматюк купує у Льва Парцхаладзе ТОВ "Квадрат — Дружби народів", ТОВ "Квадрат — Шулявка" і ТОВ "Квадрат — площа Слави". Після ребрендингу торгові центри утворили мережу "Навігатор".
• У Верховній Раді України V скликання (2006-2007 рік) працював помічником-консультантом нардепа Олексія Івченка (фракція НУНС, №25 за партійним списком) на громадських засадах.
  25 липня 2006 року призначений заступником голови правління НАК "Нафтогаз України". 17 січня 2007 звільнений з займаної посади в НАК і з державної служби.
• У 2006 році Бахматюк викупив контрольні пакети обласних газорозподільних компаній (облгазів): "Івано-Франківськгаз", "Львівгаз", "Закарпатгаз", "Чернівцігаз" і "Волиньгаз".
• У 2007 році продав контрольні пакети облгазів компанії Дмитра Фірташа "РосУкрЕнерго АГ".
• У ВР VI скликання (2007-2012 рік) працював помічником-консультантом нардепа Романа Ткача (фракція НУНС, №54 за партійним списком) на громадських засадах.
• 2007 рік — Олег Бахматюк знову очолив раду директорів агрохолдингу "Авангард".
• 29 квітня 2010 року український агрохолдинг "Авангард" (SPV-компанія Avangardco Investments Public Limited) під час первинного розміщення акцій на Лондонській фондовій біржі залучив $ 216 млн за 20% свого акціонерного капіталу.
• 2010 рік – Олег Бахматюк в США через "Авангард" купив активи американського виробника курятини Townsends Inc.
• У цьому ж році київська мережа торгових центрів "Навігатор" продана для погашення заборгованості в розмірі $ 34 млн перед "Укрсоцбанком". Також продається мережа супермаркетів "Фаворит" в Івано-Франківській області.
• 2011 рік — Бахматюк стає власником VAB Банку.
• 2011 рік — в результаті злиття ряду активів з "Авангардом" Бахматюк заснував найбільший вертикально інтегрований агрохолдинг України UkrLandFarming. Холдинг є найбільшим орендарем земель сільськогосподарського призначення, займається виробництвом зерна та розведенням великої рогатої худоби.
• У цьому ж році він купив компанію "Дакор Агро Холдинг" у Данила Корилкевича і фірму "Райз" у Віталія Цехмістренко. На думку експертів, Бахматюк заплатив за "Дакор" близько $ 40 млн, а за "Райз" - більше $ 100 млн.
• 2013 рік — Бахматюк купує агрохолдинг "Valinor" і ще близько 20 інших агропідприємств.
• У 2014 році Бахматюк розглядався як кандидат на посаду міністра аграрної політики, на заміну тодішнього керівника МінАПК, "свободівця" Ігоря Швайки.
• Жовтень 2014 року - VAB Банк Бахматюка оголосив про необхідність в рекапіталізації, у банку почалися проблеми з виплатою коштів вкладникам.
• Грудень 2014 року - VAB Банк збанкрутував, залишивши 1,2 млрд гривень боргу перед Нацбанком за кредитом рефінансування.
• 23 червня 2015 року – банк Бахматюка "Фінансова ініціатива" також визнано неплатоспроможним.
• Жовтень 2019 року – Бахматюк із сім’єю покидають країну.
• Листопад 2019 року – за Бахматюка беруться серйозно. В НАБУ завели справу, його і ще 9 осіб оголосили в розшук. Нацбанк інформував, що структури Бахматюка заборгували лише державі 29,3 млрд гривень.
• Травень 2020 року – ВАКС заочно обирає Бахматюку запобіжний захід у вигляді утримання під вартою.

Потуги політичної кар’єри

З біографії Олега Бахматюка зрозуміло, перші кроки в політиці він здійснив у 2002 році, коли був обраний депутатом Івано-Франківської міської ради. Бажання рухатись в олігархічне майбутнє підкріпила співпраця з Ігорем Єремєєвим, який показав способи конвертації політичних зв’язків в шалені прибутки.

У 2005 році, при підтримці Єремєєва Бахматюк активно сприяє виборчій кампанії Литвина. Проте отримує лише 66 місце у списку, яке було далеким від прохідної частини. Бізнесмен очолює список "Народного блоку Литвина" на виборах в обласну раду, але зазнає невдачі.

Він перекидається до НУНС і два скликання працює помічником-консультантом у депутатів від цієї політичної сили Олексія Івченка та Романа Ткача. За допомогою Олексія Івченка Бахматюк влаштовується в НАК "Нафтогаз України". Коли бізнесмен отримує посаду заступника голови правління, ніщо вже не заважає йому придбати акції шести облгазів.

В досьє Олега Бахматюка вказано, що в нього з’явились медіаактиви, але всі ці ЗМІ не виходять за межі Івано-Франківської області - “Репортер”, “Газета if.ua”, “3 студія”, “Галицький кореспондент”.

Конфлікт з "донецькими" через будинок на вулиці Щорса змусив Бахматюка навіть на певний час втікати з України. Але він пізніше зумів налагодити співпрацю з Олександром Януковичем (досьє Януковича Олександра) та Юрієм Іванющенком по поверненню ПДВ за фіктивними документами, що надало йому індульгенцію від "віджиму" бізнесу "регіоналами".

Хоча різні схеми і принесли Олегу Бахматюку шалені статки, політичної кар’єри він і сам не зробив, і не зумів організувати впливову політичну силу. Його медіа також не схожі на олігархічні ЗМІ. Досьє Олега Бахматюка інформує, що він сам вважає своєю великою помилкою відмову від придбання 112 каналу на користь побудови нового елеватора.

Остання спроба Олега Бахматюка попасти в велику політику була у 2014 році, коли він розглядався як один з варіантів заміни Ігоря Швайки на посаді керівника МінАПК. Але не склалось, і його бізнес потрапив під удар.

Те, що олігарха з нього не вийшло свідчить і той факт, що за матеріалами "Форбс" його статки у 2014 році складали понад мільярд доларів, а зараз менш як 200 мільйонів. Команди двох останніх президентів Порошенка (досьє Порошенка Петра) та Зеленського (досьє Зеленського Володимира) методично руйнують бізнес Олега Бахматюка, який раніше щороку приносив державі понад 3 мільярди гривень різних податків.

Бізнес ексмільярдера – партнери, шахрайства, скандали

Ще у 2002 році, як свідчить досьє Олега Бахматюка він отримав перші солідні кошти від співпраці з Ігорем Єремєєвим і Ігорем Рахмілем, який тоді очолював Івано-Франківську обласну ДПІ. Вони використали схему фіктивного експорту газового конденсату з незаконним поверненням ПДВ.

Бахматюк за свою долю купує птахофабрику "Авангард" і одразу реалізовує нову схему. Бере кредит у банку "Аваль" нібито на реконструкцію фабрики, а сам купує ще декілька птахофабрик, а кредитні кошти не повертає. Їх списали через керівника відділення банку Марію Лободину. І її, і Рахміля Бахматюк пізніше влаштував на високі посади у свої структури.

У 2004 році бізнес-партнери міцно затоваришували з керівником "Нафтогазу України" Олексієм Івченком і взялись за газифікацію Прикарпаття. Над схемою збагачення довго не думали. Хоча держава на всі роботи виділяла кошти, з тією ж ціллю збирались гроші в населення і спонсорів. Після 2014 року змогли довести вкрадену суму понад 400 мільйонів доларів.

Певно тоді Івченко залишився задоволеним роботою свого партнера, тому що з 2005 року прилаштовує Бахматюка в "Нафтогаз України", а наступного року "газифікатора" призначають заступником голови правління. Далі Бахматюка вчити не потрібно, і акції шести облгазів потрапляють в його руки.

Бізнес розростається, статки сягають 2 млрд доларів, але схеми у двох банках і багатьох фірмах продовжують використовуватись. Так значні суми в засіки Бахматюка приносить співпраця з Сашою Стоматологом і Юрою Єнакіївським. За кілька років Івано-Франківські підприємства Олега Бахматюка отримали з бюджету понад 8 мільярдів гривень відшкодування фіктивного ПДВ (зрозуміло, що більшу частину коштів отримали нові партнери, проте латифундисту теж вистачило).

Досьє Олега Бахматюка свідчить, що станом на кінець 2013 року його аграрна імперія найбільша в країні й складає понад два десятки великих підприємств і найпотужніший агрохолдинг UkrLandFarming. Для збагачення схеми тепер найпростіші – банки отримують внески, кредити, рефінансування, на аграрні фірми теж оформлюються великі кредити, і все це не повертається. В Нацбанку порахували, що лише два банки Бахматюка "нагріли" державу майже на 30 мільярдів гривень.

Тепер Бахматюк сидить за кордоном, роздає інтерв’ю і звинувачує Гонтарєву, Ситника (досьє Ситника Артема) і Богдана (досьє Богдана Андрія) у виконанні замовлення на руйнування його бізнесу, а себе він вважає "білим і пухнастим". Що ж, напевно агробарону час згадати класиків: "Всі сучасні великі статки нажиті нечесним шляхом".