Кар’єра, наукова робота до 2019 року 1997 рік — Олександр почав трудову діяльність як викладач курсу "Гуманітарна інтервенція та міжнародне право" в Денверському університеті (США). 1997—1998 роки — обіймав посади доцента, заступника завідувача кафедри зовнішньої політики Дипломатичної академії України при МЗС України. 1998—2000 роки — працював асистентом, згодом доцентом Інституту міжнародних відносин при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. 2000—2001 роки — викладав у Школі права Дікінсона Пенсільванського університету (США). 2001—2005 роки — працював доцентом, пізніше професором Інституту міжнародних відносин при КНУ. 2005—2011 роки — отримав місце професора, завідувача кафедри міжнародного права Університету економіки та права "КРОК" (Київ). У цей же період одночасно працював професором, завідувачем кафедри міжнародного права Католицького Люблінського університету ім. Іоанна Павла II (м. Стальова Воля), був членом Вченої ради Інституту права цього ж університету (Польща). 2011—2017 роки — отримав місце професора Національного транспортного університету. Одночасно працював професором Академії імені Анджея Фрича Моджевського (Польща). Березень – травень 2012 року — Мережко читав курс лекцій як запрошений професор Казахстансько-Британського технічного університету та Університету міжнародного бізнесу. 2017—2018 року — працював професором Університету державної фіскальної служби України. Одночасно викладав як професор Глобального університету ім. Джіндала (Індія). За період наукової кар’єри видав півтора десятка монографій та навчальних посібників, автор близько 150 наукових статей у різних країнах. Мережко Олександр (фото: Facebook)
У 2000 році нагороджений вишівською премією ім. Шевченка за монографію "Силовий захист прав людини: питання легітимності в сучасному міжнародному праві". У 2003 році отримав спеціальну відзнаку Спілки юристів України у номінації юридичні індивідуальні монографічні видання за монографію "Вступ до філософії міжнародного права. Гносеологія міжнародного права". Крім наукової діяльності відомо про членство Мережка у Всесвітній організації юристів (The World Jurist Association), Американському товаристві міжнародного права (The American Society of International Law), Асоціації правників України та Асоціації випускників програми імені Фулбрайта (Fulbright Alumni Association). Парламентська діяльність На початку 2019 року Олександр Мережко приєднався до нової політичної сили кандидата у Президенти України Володимира Зеленського. У Зе-команді відповідав за впровадження електронного уряду і народовладдя. Влітку 2019 року, на позачергових виборах до Верховної ради був включений до списку політичної партії "Слуга народу" під №88. Після прийняття присяги народного депутата України увійшов до Комітету Верховної Ради України з питань правової політики. Олександр Мережко на трибуні Верховної Ради (фото: Facebook)
4 вересня 2019 року у тому ж комітеті був обраний головою підкомітету з цивільного та адміністративного законодавства. Того ж місяця був обраний членом Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи. 17 січня 2020 року – Мережка обрали головою Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва замість Богдана Яременка, який звільнив цю посаду після гучного "секс-скандалу". 27 січня того ж року Олександра Мережка обрали віце-президентом ПАРЄ. Мережко веде засідання Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва (фото: Facebook)
В травні 2020 року Володимир Зеленський призначив нардепа заступником керівника делегації для участі у Тристоронній контактній групі. У тому ж місяці його обрали членом Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, що могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України й становити загрозу національній безпеці України. 23 червня 2020 року - Президент України включив Мережка до складу Національної ради реформ. Серпень 2021 року - парламентар отримує почесне звання "Заслужений юрист України". 18 серпня 2021 року – Володимир Зеленський включив Мережка до складу делегації, яка буде супроводжувати Президента України під час його поїздки в Нью-Йорк для участі в роботі 76-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. Олександр Мережко виступає на засіданні ПАРЄ (фото: Facebook)
Критика та скандали До 2014 року Олександр Мережко зробив кілька досить скандальних заяв у своїх статтях.
В статті "Хто відповідальний за голодомор в Україні" він написав, що Україна 1991 року, згідно з нормами міжнародного права, є правонаступницею УРСР. А геноцид українців початку 30-х років здійснювався на території УРСР представниками її влади. Тому сучасна Українська держава повинна нести відповідальність за голодомор і продумати питання компенсацій жертвам голодомору і їх нащадкам. Варіантом такої компенсації може бути суттєве зменшення комунальних платежів.
В статті "Сон розуму: український націоналізм як ідеологія" вчений стверджує, що українські націоналісти сприймають мову не лише як засіб комунікації, а як особливу метафізичну сутність, що вимагає поклоніння. В такому вигляді українська мова, як державна мова, стає інструментом репресій стосовно тих, хто думає і розмовляє іншими мовами. А це приводить до дестабілізації українського суспільства та взаємного озлоблення.
А у 2008 році про російсько-грузинську війну Мережко писав як про агресію "імперського" режиму Саакашвілі проти Південної Осетії, що має право на самовизначення та основні критерії державності. Тоді ж науковець закликав Україну визнати Косово, Південну Осетію й Абхазію як незалежні країни.
Проте не варто поспішати записувати науковця до прихильників "русского мира". Не припиняючи вчитись і стажуватись в різних навчальних закладах, Мережко знаходив сміливість переосмислювати свої погляди, відмовлятись від попередніх тверджень.
Так, вчений спочатку був прихильником неомарксизму, а пізніше перейшов на позиції ліберальної демократії. А про російсько-грузинську війну він у 2020 році вже говорив як про збройну агресію Росії проти Грузії під прикриттям миротворчої операції, що привела до окупації частини суверенної території.
Мережко вказував, що російська військова агресія проти України є нічим іншим, як продовженням традиційної російської імперіалістичної політики, націленої на знищення незалежної української держави і поневолення українського народу. На міжнародній конференції в 2015 році науковець поставив питання про форми та механізми міжнародно-правової відповідальності Росії за агресію проти України.
Взагалі вчений вважає, що Росія і СРСР – різні суб’єкти міжнародного права, а тому, займаючи місце Радянського Союзу в Раді Безпеки, Російська Федерація порушує статут ООН.