Олександр Вілкул

Біографія Олександра Вілкула – проросійського політика та тіньового бізнесмена, одного із лідерів "Опозиційного блоку", представника клану Ріната Ахметова.

Місце народження

Народився 24 травня 1974 року в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області.

Освіта

В 1996 році закінчив Криворізький технічний університет, за фахом гірничий інженер.
У цьому ж навчальний закладі закінчив аспірантуру.

Родина

Батько – Вілкул Юрій Григорович, в 2010 році міський голова Кривого Рогу.

Мати – Вілкул Валентина Олексіївна, пенсіонерка, на яку оформлені основні статки родини.

Дружина – Вілкул Олена Анатоліївна, 1978 року народження.

Дочка – Вілкул Марія Олександрівна, 2008 року народження.

Коротка біографія

Вілкул Олександр Юрійович дитинство та юність провів у рідному місті. Тут він закінчив школу, здобув вищу освіту, розпочав трудову діяльність і зробив перші кроки у політиці.

1997 – 2003 роки – робить успішну кар’єру у ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Працює начальником управління, заступником генерального директора, а з 2002 року стає заступником голови правління.

У 2003 році у біографії Олександра Вілкула зміни, він переходить на роботу у структури холдингу "Метінвест" Ріната Ахметова. З жовтня цього року Вілкул керує ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат".

З 2004 по 2006 рік він за сумісництвом працює ще й генеральним директором ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат". Цим і завершується його робота за здобутою освітою.

У 2006 році досьє Олександра Вілкула фіксує новий виверт у його кар’єрі, а поштовхом до цього стало його обрання у 2005 році головою Криворізької міської партійної організації Партії регіонів (крім того, він уже людина Ріната Ахметова). Вілкула включають до партійного виборчого списку і весною 2006 року він стає народним депутатом України 5-го скликання. Після дострокового розпуску парламенту Олександр Вілкул знову у списку Партії регіонів. Восени 2007 року він приймає присягу як депутат Верховної Ради України 6-го скликання.

Вілкул бере активну участь у виборчій кампанії Віктора Януковича на президентських перегонах. В кінці 2008 року він очолює Дніпропетровський обласний штаб і активно працює задля перемоги свого партійного лідера. У 2010 році Віктор Янукович стає президентом України й досьє Олександра Вілкула інформує про новий етап кар’єри.

В березні 2010 президент Віктор Янукович призначає Олександра Вілкула головою Дніпропетровської обласної адміністрації. Під його керівництвом область не здобула значних досягнень. Проте не залишилось непоміченим його опікування так званим фінансовим майданчиком, через який з бюджету та інших джерел переводились кошти на рахунки сім’ї "гаранта". Саме успіхи політика в цій тіньовій роботі були оцінені належним чином і в біографії Олександра Вілкула починається новий період. В самому кінці 2012 року його призначають віцепрем'єр-міністром в уряді Миколи Азарова.

Проте на цій посаді Вілкул не встиг розвернутись на повну силу. Починається Євромайдан, і на початку 2014 влада в державі повністю оновлюється. Колишні "регіонали" з іншими противниками Євромайдану гуртуються в нову партію "Опозиційний блок". З ними Вілкул йде на позачергові парламентські вибори 2014 року та стає народним депутатом України 8-го скликання.

У 2015 році він бореться з Борисом Філатовим за посаду міського голови Дніпропетровська і програє у другому турі.

У 2018 році відбувається розкол в партії "Опозиційний блок". Вадим Рабінович (досьє Рабіновича Вадима), Сергій Льовочкін, Юрій Бойко (досьє Бойко Юрія) об’єднуються з одіозним Віктором Медведчуком (досьє Медведчука Віктора)в новій партії "Опозиційна платформа – За життя". Вілкул разом з командою Ахметова залишається в "Опозиційному блоці".

Олександра Вілкула висувають кандидатом у президенти України на виборах 2019 року. Політик зайняв лише 8 місце. А на парламентських виборах у цьому ж році його партія не здолала прохідний бар’єр.

Політична діяльність

По досьє Олександра Вілкула помітно, що політична діяльність складається з двох основних етапів – до і після 2014 року.

На першому етапі його кар’єра йшла в гору, неквапно та впевнено він наближався до владного Олімпу. У 2010 році він очолив Дніпропетровську обласну організацію Партії регіонів, одну з найбільших в країні. Працюючи керівником обласної адміністрації, він послідовно захищав інтереси Ріната Ахметова. Олігарх отримував усі потрібні йому земельні ділянки, нехтував природозахисними нормами, звільнив близько 30% працівників гірничо-збагачувальних комбінатів. А Вілкул забезпечував необхідну підтримку та прикриття.

Під час Євро-2012 він позиціював себе фінансовим помічником. В результаті такої допомоги з бюджету витратили на 80% більше, ніж було заплановано.

На посаді віцепрем’єра Вілкул обіцяв адаптувати закуплені попередником корейські Huyndai для українських залізниць, кошти були виділені, але техніка ламалась і далі.

З початком Євромайдану досьє Олександра Вілкула інформує про його активну протидію акціям протесту. Він дбає про розгін мітингів у регіоні, жорстке переслідування місцевих лідерів опозиції, формування загонів "тітушок", в тому числі для виряджання в столицю. Коли Революція гідності перемогла, Вілкул не визнав змін в країні, а називав ці події переворотом.
Під час своє останньої депутатської каденції він різко критикував дії президента Порошенка (досьє Порошенка Петра), не визнавав агресії Росії на Донбасі, організовував акції до 9 травня з георгіївськими стрічками й червоними прапорами.

У 2018 році, після виходу з "Опозиційного блоку" Льовочкіна, Бойка, Мураєва і деяких інших політиків, Олександр Вілкул різко критикує їх нову політичну силу, звинувачує у співпраці з "постмайданівською" владою. Медведчук відповів швидко. В тому ж році Росія вводить санкції проти Вілкула і його бізнесу. Парадокс, але факт.

Нагороди й почесні звання

Вивчаючи досьє Олександра Вілкула, стає зрозумілим, що всі нагороди та почесні звання отримані ним до 2014 року.

• Ще до переходу в політику, у 2004 році його нагороджують Почесною грамотою Кабінету міністрів України з врученням пам’ятного знаку.
• В наступному році Олександр Вілкул отримує почесне звання "Заслужений працівник промисловості України".
• За вагомий внесок у розвиток гірничо-металургійної галузі у 2008 році його нагороджують орденом "За заслуги" III ступеню.
• У 2009 році політик отримує регіональну нагороду – медаль "За вагомий внесок в розвиток Дніпропетровської області".
• Указом президента України у 2011 році Олександр Вілкул отримує орден "За заслуги" II ступеню.
• У 2012 році він отримує високу нагороду Української православної церкви – орден Святого Андрія Первозваного.
• Згідно з указом президента України у 2013 році Вілкул отримує державну премію України в галузі науки й техніки.
• В цьому ж році він стає почесним громадянином Дніпропетровська, проте у 2016 році його позбавляють цього звання.

Скандали та кримінальне переслідування

• В попередніх розділах досьє Олександра Вілкула уже згадувались деякі скандали, які неможливо обійти увагою. Зокрема те, що він з 2010 року працював не стільки керівником Дніпропетровської області, скільки "смотрящим" сім’ї Януковича за так званим фінансовим майданчиком. А старанне обслуговування інтересів бізнесу Ріната Ахметова спричинить карні справи проти політика після зміни влади.
• З 2014 року навколо Вілкула скандали не вщухають. Під час Євромайдану дніпропетровські бізнесмени Геннадій Корбан і Борис Філатов втікають за кордон і звідти заявляють про загрозу їх життю з боку Вілкула. Активісти вважають, що саме він організував побиття мирної акції 26 січня 2014 року біля приміщення обласної держадміністрації.
• У 2015 Олександр Вілкул організував масовий підкуп виборців на місцевих виборах. Рахунок ішов на тисячі, і це зафіксували різні громадські організації.
• Політик займає відкрито проросійську позицію. Під час агресії Росії в Криму і на Донбасі він хизується дружбою з Йосипом Кобзоном та байкером Олександром Залдостановим, виставляє у соцмережах спільні фото.
• У 2016 році новий скандал, широко висвітлений у медіа - на Вілкула напав з кулаками його колега по Раді "майданівець" Парасюк, який пошкодив машину "опоблоківця" після того, як їх розняли.
• В Кривому Розі Вілкула пошепки називають тіньовим хазяїном міста. Городяни розповідають, що батько та син Вілкули створили справжню бізнес-імперію і через підставні фірми перекачують гроші з міського бюджету на власні рахунки. Олександр Вілкул прибрав до своїх рук всі ритуальні послуги (фірма "Ритуал Сервіс Плюс), найприбутковіші будівельні об’єкти (ТОВ "Крост"), все забезпечення міста хлібом, тощо. За інформацією ЗМІ, ексгубернатор фактично володіє мережею супермаркетів "Сімейка", контролює роботу десятка фірм, оформлених на друзів та партнерів по бізнесу, а також разом з батьком заволоділи майже 80% міської землі.
• Олександр Вілкула підозрюють у співпраці з криміналітетом. Так, за чутками, найбільший торговий комплекс "Плаза" був побудований в партнерстві з місцевим авторитетом — "Тайсоном".
• Скандальною виявилась і благодійна допомога лікарням рідного міста. Його масками й рукавичками було неможливо користуватись, всі виявились неякісними, а для підтвердження цей непотріб зняли на відео.
• У 2017 році Генеральна прокуратура відкрила кримінальне провадження про несплату Вілкулом податків в особливо великому розмірі.
• Детективи НАБУ в червні 2018 року теж відкрили справу проти Олександра Вілкула за підозрою в можливому декларуванні неправдивої інформації.
• Вересень 2019 року – нова кримінальна справа про зловживання Вілкулом службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Суть справи – працюючи головою Дніпропетровської ОДА Олександр Вілкул надав земельні ділянки сільськогосподарського призначення гірничо-збагачувальним комбінатам, змінивши їхнє цільове призначення на землі промисловості. Цим було завдано шкоду власникам паїв та державі на суму понад 12 мільйонів гривень. Вілкула навіть було заарештовано, але згодом відпущено на поруки. Обвинувачення незабаром змінили на менш важку статтю – службова недбалість і суд незабаром закрив справу за строком давності.