Олена Анатоліївна Бондаренко (дівоче прізвище - Коноваленко) - журналіст, народний депутат України V, VI та VII скликань, колишній член Партії регіонів, член Національної спілки журналістів України.

Місце народження

Народилася 26 травня 1974 року в місті Макіївка Донецької області.

Освіта

  • 1991-1996 - Донецький національний університет, історичний факультет. У 1993 на третьому курсі поступила на відділення журналістики факультету суміжних і додаткових спеціальностей. У 1996 році закінчила обидва факультету.
  • 2002-2003 - Донецька академія управління, отримала диплом з відзнакою за спеціальністю адміністративний менеджмент, кваліфікація магістр ділового адміністрування.
  • У 2004 році закінчила факультет адміністративного менеджменту Донецької державної академії управління.

Сім'я

  • Чоловік: Андрій Юрійович Бондаренко (1969 року народження) - колишній депутат Донецької обласної ради. Екс-начальник головного управління МНС в Донецькій області, колишній заступник міністра з надзвичайних ситуацій Нестора Шуфрича. Екс- заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України Едуарда Ставицького.
  • Діти: дочка Поліна (1999 року народження), син Михайло (2010 року народження).

Коротка біографія

  • З 1994 по 1995 рік - кореспондент тижневика "Донецькі новини".
  • З 1995 року - редактор інформаційної служби ТРК "Україна".
  • 1997 рік - журналіст телерадіокомпанії "Інтер-Сеал" донецького представництва телеканалу "Інтер".
  • З 1997 по 2001 рік - редактор інформаційної служби ТРК "Новий Донбас".
  • У 2001 році - прес-секретар Донецької обласної організації Партії зелених України.
  • У 2001-2002 роках працювала прес-секретарем голови Донецької обласної ради Бориса Колесникова.
  • З 2002 по 2006 рік - очолила прес-службу Донецької обласної ради.
  • У 2005-2006 - помічник народного депутата України на громадських засадах.
  • З травня 2006 року - член фракції Партії регіонів.
  • З 2006 по 2007 рік - народний депутат України V скликання від Партії регіонів.
  • З 2007 по 2012 рік - народний депутат України VI скликання, обрана за списками Партії регіонів.
  • У травні 2011 року була обрана президентом асоціації правовласників і постачальників контенту.
  • З грудня 2012 року - депутат Верховної Ради VII скликання від Партії регіонів.
  • 2014-2015 - голова наглядової ради Українського медіа-холдингу UMH.
  • З листопада 2016 року - голова громадської організації "Центр Свобода Слова".
  • У 2018 році відкрила Школу публічних виступів "Перемагай і Переконуй".
  • На дострокових виборах 2019 року балотувалася до Верховної Ради по 131 мажоритарному округу в Миколаївській області. Програла, зайнявши четверте місце.

Громадська і політична діяльність, скандали

Олена Бондаренко народилася в родині шахтаря та медсестри. Закінчила школу зі срібною медаллю. Трудова біографія Олени Бондаренко почалася ще під час навчання в Донецькому національному університеті в 1994 році. Її перша робота - позаштатний кореспондент у регіональному тижневику "Донецькі новини". У 1995 році вона перейшла в інформаційну службу "ТРК Україна".

З 1997 року Олена Бондаренко працювала редактором інформаційної служби ТРК "Новий Донбас", де організувала проекти з щотижневими оглядами політичних подій "Політичні хроніки" і "Лабіринти політики". Після народження доньки в 1999 році під час декретної відпустки Олена писала статті в регіональну газету "Життя".

У 2001 році Олена стала громадським прес-секретарем Донецької обласної організації Партії зелених України. У тому ж році стала прес-секретарем Бориса Колеснікова, який був обраний головою Донецької облради. У 2001-2002 вона працювала помічником політика, займалася організацією роботи його прес-служби. У 2003 році Борис Колесніков очолив Донецьке обласне відділення Партії регіонів. А Бондаренко з 2002 по 2006 рік очолювала прес-службу Донецької обласної ради. Досьє Олени Бондаренко зазначає, що з часом з прес-секретаря вона виросла в самостійного сильного політика і стала одним з ключових спікерів Партії регіонів.

Олена Бондаренко і Борис Колесников (фото: facebook)

Після "Помаранчевої революції" і перемоги Віктора Ющенка на президентських виборах, у квітні 2005 року, Борис Колесников був заарештований. Під час перебування регіонала під вартою Бондаренко активно надавала йому інформаційну підтримку, намагаючись привернути увагу громадськості до фальсифікації його кримінальної справи. Колеги Колесникова звинувачували команду Ющенка і главу МВС Юрія Луценка в політичній розправі.

На парламентських виборах 2006 Бондаренко стала народним депутатом V скликання за списком Партії регіонів. Працювала в Комітеті Верховної Ради з питань свободи слова та інформації. Входила до складу тимчасових слідчих комісій з розслідування загибелі Георгія Гонгадзе і перевірки фактів корупції з боку окремих посадових осіб МВС.

У листопаді 2007 на дострокових парламентських виборах Олена Бондаренко була повторно обрана народним депутатом за списком Партії регіонів. Знову працювала в Комітеті з питань свободи слова та інформації. Керувала підкомітетом з питань телебачення і радіомовлення. У 2010 зареєструвала законопроект, який скасовує обов'язкову 50-відсоткову квоту на трансляцію музичних творів українських авторів в ефірі телеканалів і радіостанцій.

У травні 2011 року була обрана президентом "Асоціації правовласників і постачальників контенту". У 2011 році нагороджена орденом "За заслуги" III ступеня.

У 2012 році Бондаренко звинуватила главу комітету свободи слова та інформації, представника "Батьківщини" Андрія Шевченка в порушенні журналістських стандартів, зловживанні повноваженнями та розвалі роботи комітету, після чого Верховна Рада проголосувала за його відставку.

У 2012 році втретє була обрана народним депутатом Верховної Ради від Партії регіонів. Була першим заступником голови парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації.

Під час подій 2013-14 різко виступала проти Євромайдану, який пізніше назвала державним переворотом. 16 січня 2014 року голосувала за так звані "диктаторські закони". Фотографії Олени, як і багатьох інших регіоналів були розвішені на Майдані з намальованими мішенями на лобі. Як і багато її однопартійців була внесена до бази "Миротворець".

20 лютого 2014 року в інтерв'ю німецькому виданню Spiegel Online назвала дії української міліції недостатньо жорсткими. На слова журналіста про те, що деякі демонстранти були вбиті пострілом в голову, вона відповіла, що на площі не залишилося мирних демонстрантів, а залишилися тільки вандали та озброєні екстремісти. Пізніше вона сказала, що її слова були сильно спотворені при перекладі і що "насильство - це не вихід".

Після Євромайдану брала участь в російських політичних шоу, виступаючи з різкою критикою нової влади.

З 26 вересня 2014 року Олена Бондаренко була призначена головою наглядової ради Українського медіа-холдингу UMH Сергія Курченко. Однак вже 1 квітня 2015 року його повідомляла про те, що покидає пост. Пізніше на питання про причини відходу в інтерв'ю Дмитру Гордону Олена відповіла, що "керувати холдингом, де у тебе немає повноцінної фінансової або кадрової ініціативи, означає неможливість відповідати за кінцевий результат. Мені було некомфортно, я пішла".

Олена Бондаренко неодноразово заявляла про погрози на свою адресу з боку радикально налаштованих осіб. Але після вбивств у 2015 році її колишнього однопартійця Олега Калашникова і журналіста Олеся Бузини, які також фігурували в базі "Миротворець", сприйняла погрози максимально серйозно. Вона звернулася до глави МВС Арсена Авакова і їй була надана охорона.

З листопада 2016 року його стала головою громадської організації "Центр Свобода Слова", що займається допомогою політичним в'язням України та сприянню свободи слова в країні. Олена Бондаренко неодноразово заявляла, що в Україні п'ять тисяч і політичних в'язнів, засуджених за свої переконання.

У 2018 році Олена Бондаренко відкрила Школу публічних виступів "Перемагай з Переконуй", в рамках якої вона як тренер-практик проводила авторський інтенсивний курс з ораторської майстерності.

Олена Бондаренко (фото: facebook)

Під час президентських виборів 2019 року агітувала за кандидатуру заступника голови "Опозиційного блоку" Олександра Вілкула.

На дострокових парламентських виборах 2019 року Олена Бондаренко балотувалася до Верховної Ради по 131 мажоритарному округу в Миколаївській області. За підсумками голосування програла кандидату від президентської партії "Слуга народу" Артему Черноморову і зайняла четверте місце.

15 січня 2021 року Олена Бондаренко в ефірі телеканалу "Наш" заявила, що українська армія на сході використовувалася проти свого власного народу і будь-який військовий, хто там зараз перебуває, порушує присягу. "З нашої української армії зробили злочинницю. Будь-хто, хто зараз носить погони по моралі та по закону - це злочинці".

Офіцер Генштабу ЗСУ Анатолій Штефан на своїй сторінці в facebook написав: "... якщо не буде реакції на подібні заяви з боку держави й правоохоронних органів, то реакція буде від ветеранів і солдатів ВСУ".

Погляди та переконання

Олена Бондаренко - затята противниця Євромайдану. За її словами, ніякої революції гідності не було, а був державний переворот.

Приєднання Криму до Російської Федерації вважає результатом дій української влади. Каже, що Крим здали, і учасники цього процесу повинні сидіти на лаві підсудних.

Війну на Донбасі вважає громадянською. І стверджує, що доказів присутності регулярних російських військ на сході немає. На одному з ефірів говорила: "Це громадянська війна. У нас при обмінах військовополоненими обмінюють одних українців на інших".

Прихильниця нейтрального, позаблокового статусу України.

Про Володимира Зеленського і його команду говорить так: "Зеленський зараз вчиться на наших горбах. Щоб таких експериментів не було, до таких постів готуються все життя. Ми директорами шкіл старшокласника не призначаємо... Чому хтось вирішив, що пости міністрів - це поле для експериментів, що на них можна студентів призначати".