Павло Лазаренко

Лазаренко Павло – доктор економічних наук, ексголова Дніпропетровської ОДА та облради, колишній перший віцепрем’єр-міністр і лідер партії "Громада", втікач засуджений у США, символ української корупції.

Місце народження

Народився 23 січня 1953 року в селі Карпівка, Криворізького району, Дніпропетровської області.

Освіта

• 1978 рік – закінчив агрономічний факультет Дніпропетровського сільськогосподарського інституту.
• 1994 рік – захистив кандидатську дисертацію, отримав науковий ступінь кандидата сільськогосподарських наук.
• 1997 рік – захистив докторську дисертацію, здобув науковий ступінь доктора економічних наук.

Родина

Перша дружина – Тамара Іванівна, 1954 року народження, за фахом економіст. Від першого шлюбу троє дітей – син Олександр та дочки Катерина і Олеся.

Друга дружина – вдвічі молодша Оксана Цикова, активістка молодіжної структури партії "Громада". Навчалась у Лондоні, коли Лазаренка затримали у США, одразу приїхала до нього і допомагала в ході судового процесу. Коли експрем’єра випустили під домашній арешт, Цикова народила йому трьох дітей. Тепер вони проживають разом з Лазаренком недалеко від Сан-Франциско.

Кар’єра на Дніпропетровщині

• 1970 – 1971 роки – працював водієм в колгоспі "Зоря комунізму" Широківського району Дніпропетровської області.
• 1971 – 1973 роки - проходив строкову військову службу в лавах Радянської армії.
• 1978 – 1979 роки – після закінчення інституту працював агрономом, а згодом головним агрономом у колгоспі ім. Калініна Новомосковського району Дніпропетровської області.
• 1979 – 1983 роки – у 26-річному віці був обраний головою правління колгоспу ім. Калініна.
• 1984 – 1985 роки – працював начальником управління сільського господарства, а згодом першим заступником голови Царичанського райвиконкому Дніпропетровської області.
• 1985 – 1987 роки – був обраний другим секретарем Царичанського райкому КПУ.
• 1987 – 1988 роки – завідувач відділу сільського господарства і харчової промисловості Дніпропетровського обкому КПУ.
• 1988 – 1990 роки – очолював аграрний відділ Дніпропетровського ОК КПУ.
• Лютий – серпень 1990 року – був головою ради АПК Дніпропетровської області.
• 1990 – 1992 роки – заступник голови Дніпропетровського облвиконкому.
• 1992 – 1994 роки – був призначений представником Президента України в Дніпропетровській області.
• 1994 – 1995 роки – очолював Дніпропетровську обласну раду.
• Липень – вересень 1995 року – працював головою Дніпропетровської ОДА.

На керівних державних посадах, перехід в опозицію

• 5 вересня 1995 року – Лазаренка призначили першим віцепрем’єр-міністром в уряді Євгена Марчука.
• Грудень 1995 року – нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.
• 28 травня 1996 року – президент Леонід Кучма затвердив, в межах повноважень передбачених Конституційним Договором, Лазаренка прем'єр-міністром України.

• 10 липня 1996 року - був затверджений Верховною Радою прем'єр-міністром України. У тому ж місяці на Лазаренка було вчинено замах – під його автомобілем спрацював вибуховий пристрій.
• При його керівництві урядом почалась бюджетна криза і торгова війна з Росією, обидві країни почали вводити мита на окремі групи товарів і різні квоти. В цей же період в Україні ввели національну грошову одиницю – гривню. А компанія "ЄЕСУ" партнерки Лазаренка по бізнесу Юлії Тимошенко фактично монополізувала постачання газу для більшості великих підприємств країни.

2 липня 1997 року -  Лазаренка звільнено з посади голови уряду.

Після відставки він знову очолив Дніпропетровську обласну раду. Згодом оголосив про перехід в опозицію і у вересні 1997 року очолив партію "Громада".

Павло Лазаренко тричі обирався депутатом Верховної Ради України.

В 1990 році здобув перемогу на виборчому окрузі № 107. У парламенті працював в комісії з питань АПК.

1994 рік – на чергових парламентських виборах знову переміг на Дніпропетровщині (виборчий округ №105). Депутатських повноважень не складав, навіть займаючи керівні посади в уряді. Після звільнення з посади прем’єра очолив в парламенті групу "Єдність" у серпні 1997 року. Експерти вказували, що на кінець каденції в Раді складається потужна некомуністична опозиція Кучмі, а Лазаренко цілком здатний боротись за пост глави держави.

• 1998 рік – на чергових виборах до ВРУ у березні партія "Громада" долає прохідний бар’єр і Лазаренко очолює її фракцію в парламенті. Він послідовно критикує чинного президента, ефективно підігріває у суспільстві опозиційні настрої. Влада починає втрачати терпіння, колишнього прем’єра Генпрокурор називає шахраєм і злочинцем без будь-якого рішення суду (що недопустимо в цивілізованій країні).

Кримінальні справи, втеча, арешт і засудження у США

• В 1998 році Генпрокуратура порушує ряд справ проти експрем’єра. Його звинуватили у розкраданні державного майна в особливо великих розмірах, зловживанні владою, нецільовому використанні бюджетних коштів, а також у незаконному відкритті рахунків й використанні валютних коштів за межами України.
• Наприкінці 1998 року Павла Лазаренка затримали у Швейцарії за підозрою у фінансових махінаціях, проте звільнили під заставу у три мільйони доларів.
• На початку 1999 року Генеральна прокуратура України скерувала до Верховної Ради подання про позбавлення Павла Лазаренка депутатської недоторканності.
• 14 лютого 1999 року Павло Лазаренко вилетів з України до Греції.
• 17 лютого  Верховна Рада 310 голосами "за" позбавила його недоторканності.
• 19 лютого 1999 року, прибувши до аеропорту Нью-Йорка, експрем’єр попросив політичного притулку на території США, аргументувавши це політичними переслідуваннями з боку режиму Леоніда Кучми. Попри це, Павла Лазаренка заарештували.

• Липень 2001 року - прокуратура США пред’явила йому звинувачення за 53 пунктами, зокрема відмивання грошей, шахрайство та переміщення викраденої власності. Згодом, ще до початку власне судового процесу над ексурядовцем, кількість пунктів звинувачення зменшилася до 29 – зокрема, завдяки видаленню зі списку пунктів, пов’язаних з діяльністю корпорації Юлії Тимошенко "Єдині енергетичні системи України".
• Червень 2003 року – Лазаренка відпустили під домашній арешт після внесення застави в розмірі 65 мільйонів доларів.
• Судовий процес над Павлом Лазаренком розпочався у березні 2004 року. У червні присяжні визнали його винними за всіма пунктами звинувачення.
• Через рік, після клопотання адвокатів, суд скасував звинувачення ще за 15 пунктами, а у серпні 2006 року виніс колишньому урядовцю вирок: дев'ять років ув’язнення та 20 мільйонів доларів штрафу. До 2008 року він знаходився під домашнім арештом, а потім був доправлений до федеральної в’язниці.
• Унаслідок подальших апеляцій та надісланих клопотань від українських політиків, у 2009 році остаточна кількість пунктів звинувачення зменшилась до восьми, термін ув’язнення – до 11 місяців, а штраф – до 9 мільйонів доларів.
• У 2012 році Лазаренко вийшов із в’язниці, але одразу був переведений до в’язниці для емігрантів, оскільки термін візи закінчився у 2000 році. Згодом він покинув і цю в’язницю. По інформації американських ЗМІ, проживав з другою дружиною поблизу Сан-Франциско. Всі останні роки Лазаренко з американськими правоохоронцями займався підготовкою угоди про "примирення" у справі конфіскації його активів

Скандальні обвинувачення, кримінальне переслідування в Україні

Українське правосуддя не один раз намагалось добитись видачі Лазаренка в Україну, проте через відсутність угоди про екстрадицію це не вдавалось. Навіть заява ГПУ у липні 2000 року про причетність Лазаренка до вбивства відомих політиків Євгена Щербаня та Вадима Гетьмана не вплинула на американську Феміду.

А згодом в Україні справа Лазаренка стала використовуватись як інструмент тиску на Юлію Тимошенко. Як тільки у влади виникали з нею ускладнення, одразу ж Генпрокуратура активізовувала слідство щодо її звинувачень у співпраці з Лазаренко у розкраданні бюджетних коштів, у фінансуванні корпорацією "ЄЕСУ" на замовлення експрем’єра вбивств уже згаданих політиків, з’являлись нові свідки, що особисто все бачили і чули. Так 6 квітня 2012 року перший заступник Генпрокурора Ренат Кузьмін заявив, що вбивства Щербаня і Гетьмана були організовані Лазаренком в інтересах компанії "ЄЕСУ". Пізніше подібні заяви робив Юрій Луценко в статусі Генерального прокурора. Але далі заяв справа не пішла. Станом на  2021 рік справа Лазаренка в Україні не закрита, а призупинена через відсутність підозрюваного в країні.

Щодо активів колишнього в’язня, то остаточної суми не знає ніхто. Адже ще до роботи в уряді, Лазаренко збирав шалені побори з усього дніпропетровського бізнесу. Так, олігарх Віктор Пінчук згадував, що кожне підприємство області перераховувало певну суму в спеціальний особистий фонд губернатора. Сьогодні, за кількістю встановлених активів лідирують США, де заморозили 477 мільйонів доларів, не рахуючи стягненого штрафу та конфіскованого маєтку. В банку Антигуа і Барбуді знайшли 66,7 мільйона доларів. Діти від першої дружини задекларували депозит на 143,7 млн доларів. В європейських банках  заарештовано близько 200 млн доларів. В Дніпрі, на нині чинні фірми експрем’єра записані десятки об’єктів нерухомості  - готелі, елітні офісні приміщення, різні робочі підприємства. Враховуючи те, що навіть у США навряд чи конфіскують всі заморожені кошти, Павла Лазаренка чекає цілком заможна старість, якщо не надумає повернутись в Україну.