Руслан Марцінків

Місце народження

Народився 22 листопада 1979 року в місті Бобровиця Чернігівської області.

Освіта

У 2001 році Марцінків отримав диплом Івано-Франківського державного технічного університету нафти і газу. Спеціальність - “Економіка підприємства”.

Чотирма роками пізніше, у 2005 році, він закінчив той таки університет, але вже отримав диплом магістра державного управління за фахом “Державна служба”.

У 2018 році Руслан Марцінків став магістром  права вже у Івано-Франківському університеті права імені короля Данила Галицького.

Родина

Дружина - Андрейчук Оксана Іванівна, 1979 р.н. Здобула фах ландшафтного дизайнера та спеціаліста бухобліку й аудиту. У минулому - керівниця служби зайнятості в Івано-Франківську, менеджерка друкарні “Місто НВ”. До 2016 року займалася бізнесом. Зараз займається вихованням дітей та конструюванням і пошиттям одягу.

Дочка - Марцінків Соломія, 2019 р.н.

Син - Марцінків Святослав, 2002 р.н. Навчається в Івано-Франківському національному медичному університеті.

Батько - Марцінків Роман, колишній головний лікар міської лікарні.

Двоюрідний брат - Марцінків Роман, 1983 р.н. Депутат Івано-Франківської міськради. У вересні 2019 року, перебуваючи за кермом MERCEDES Sprinter, смертельно травмував 68-річного містянина на пішохідному переході.

Коротка біографія

Свою кар'єру Руслан Марцінків розпочав у 20 років економістом у ВАТ “Турбогаз”. Працював там з вересня 2001 по січень 2002 років. У цьому ж таки 2002 році вирішив змінити рід діяльності та почав виконувати обов'язки економіста у івано-франківського підприємця Гавриша.

У січні 2003 року Марцінків пробує свої сили в педагогіці та очолює Дитячо-юнацький пластовий центр міста Івано-Франківська.

У 2005 році Руслан Романович три місяці працює помічником заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради. Починається його шлях у політичне життя.

Починаючи з 2006 року, протягом чотирьох років поспіль він очолює постійну комісію з питань молодіжної політики, розвитку фізкультури та спорту Івано-Франківської облради.

Громадська і політична діяльність та скандали

У 2010 році Марцінків вперше стає депутатом. Його обирають у міську раду Івано-Франківська, де він пробуде два роки, виконуючи обов'язки депутата й секретаря.

У 2012 році перед ним відчиняються двері Верховної Ради. До 2014 року Марцінків працює як народний депутат. У списку ВО “Свобода” прізвище Марцінківа стоїть під 20 номером. Також Руслан Романович працює в парламентському Комітеті з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики.

У “великій політиці” Марцінківа пов'язують із лідеркою “Батьківщини” Юлією Тимошенко. Нещодавно мер Івано-Франківська заявив, що Тимошенко навіть особисто підтримувала його на виборах.

У листопаді 2015 році на місцевих виборах Руслан Марцінків набирає більшість голосів містян та стає мером Івано-Франківська. Він балотувався від ВО “Свобода”. У першому турі набрав  23,69%, а у другому переміг свого опонента Ігоря Насалика від БПП “Солідарність” із результатом у 54,82%.

На місцевих виборах 25 жовтня 2020 року Руслан Марцінків здобув беззаперечну перемогу. За нього проголосували 84% містян.

Біографія Руслана Марцінківа сповнена резонансних скандалів. Міський голова Івано-Франківська відзначився як радикал, гомофоб, противник абортів і ксенофоб.

Будучи народним депутатом, Марцінків разом із однопартійцями з ВО “Свобода” ініціював законопроєкт, який передбачав кримінальну відповідальність за медичні аборти.

У 2015 році ще кандидат на посаду очільника Івано-Франківська Руслан Марцінків збентежив містян освяченням ліфта у будинку номер 62 по вулиці Степана Бандери. Коли подія викликала запитання журналістів, відповів, що кропить святою водою нові ліфти не вперше.

У березні 2016 року Марцінків різко висловився на рахунок представників ЛГБТ+ спільноти. Тоді він заявив, що геї не можуть бути патріотами. Мовляв, цього звання гідні лише справжні християни.

У 2017 році з уст мера знову звучать дискримінаційні висловлювання за расовою ознакою. Після відвідин одного із місцевих міських ринків Марцінків поскаржився, що за прилавками “забагато азіатів” й заявив, що більшість місць на ринку потрібно віддати етнічним українцям.

В серпні цього ж року Марцінків пропонував встановити в Івано-Франківську хрест тверезості з іконою, який мав би, най його думку, виконувати два важливих завдання: оберігати містян  від алкоголізму та стати туристичною Меккою.

21 квітня 2020 року під час “коронавірусної” наради в мерії Марцінків обурився, що 12 ромів, які проживали в місті, відмовилися покинути Івано-Франківськ та поїхати на Закарпаття, куди він планував їх вивезти.

“Що значить відмовилися?.. А чого не запакували? Є поліція. До наступного вівторка маєте вирішити цю проблему”, - безапеляційно заявив Марцінків.

Слова мера викликали різку критику українських та навіть міжнародних правозахисників. Вчинки та репліки Марцінківа обурили Уповноважену Верховної Ради з прав людини Людмилу Денісову, керівників Харківської правозахисної групи Євгена Захарова та Української Гельсінської спілки з прав людини Олександра Павліченка. Свою незгоду зі словами очільника Івано-Франківська висловили також у посольстві США при Україні. А міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що за фактом висловлювань Марцінківа вже розпочато кримінальне провадження за расову дискримінацію. Не подарували образи своєму кривднику й роми: ГО “Спільнота ромів Закарпаття” подала на мера до суду й вимагає 250 тис грн моральної компенсації.

Незважаючи на те, що у справі з ромами Марцінків, за його ж словами, намагався вберегти містян від поширення коронавірусної хвороби, напередодні великодніх свят навесні 2020 року він дозволив роботу святкових ринків.

Руслан Марцінків також публічно підтримав міського голову Черкас Анатолія Бондаренка, проти якого у травні 2020 року відкрили кримінальне провадження за самовільне послаблення карантинних обмежень у місті. Тоді очільник Івано-Франківська зробив гучну заяву про те, що в Україні хочуть знищити місцеве самоврядування.