Сергій Пашинський

Пашинський Сергій – один з найодіозніших політиків останніх років, координатор Євромайдану, благодійник, фігурант ряду кримінальних проваджень, постійний учасник скандалів навколо "Укроборонпрому" у 2015 – 2019 роках.

Місце народження

Народився 14 жовтня 1966 року в селі Зірне Березнівського району Рівненської області.

Освіта

1991 рік – закінчив Київський педагогічний інститут (за фахом історик-суспільствознавець).

Родина

Дружина – Руслана Анатоліївна – власник основної частини сімейного майна, оформлена бенефіціаром ряду фірм, з яких регулярно отримує відсотки. В родині двоє синів, обидва дорослі, проживають зі своїми родинами. Більше інформації є про Антона, який закінчив Київський національний економічний університет ім. Гетьмана за спеціальністю "Міжнародна економіка". Потім деякий час працював менеджером в компанії Олега Бахматюка "Авангард", поки впливовий тато не пристроїв сина у "Спецтехноекспорт" - структурний підрозділ "Укроборонпрому". Виник скандал, Пашинський, як завжди, все заперечував, але працевлаштування сина підтвердилось.

Трудова діяльність та політична кар’єра

• 1983 рік – після закінчення школи рік працював токарем на підприємство "Хіммаш" в Коростені.
• 1984 рік — вступив до історичного факультету Київського педагогічного інституту.
• 1985 рік – з другого курсу був призваний до армії, через два роки продовжив навчання в інституті.
• 1991 – 1998 роки – після закінчення інституту займався бізнесом у сфері торгівлі, виробництва та перероблення сільськогосподарської продукції.
• 1992 рік – за словами Пашинського, він створив компанію "Інтерконтракт", яка експортувала харчові продукти("консервацію, м’ясо і цукор") в Росію і щось імпортувала звідти в Україну.
• 1998 рік - балотувався до Верховної Ради як самовисуванець за 66 мажоритарним округом (Житомирська область). Спроба була невдалою.
• 1998 рік - був президентом ЗАТ "Торговий дім банку "Україна".
• 1999-2000 роки – працював заступником голови правління "Ощадбанку".
• 2002 рік - балотувався до ВР від блоку політичних партій "Проти всіх", проте зняв свою кандидатуру.
• 2004 рік – під час другого туру президентських виборів очолював виборчий штаб Ющенка (досьє Ющенка Віктора) у 66 окрузі на Житомирщині.
• З лютого по серпень 2005 року – працював радником Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко (досьє Тимошенко Юлії) на громадських засадах.
• 2005 - 2006 роки – був генеральним директором Державного підприємства "Укррезерв" (неспеціалізована гуртова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами).
• 2006-2007 роки – обраний народним депутатом ВРУ V скликання від Блоку Юлії Тимошенко. Був головою підкомітету з питань стратегії розвитку галузі та інвестицій Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
• 2007 – 2012 роки – Пашинський став народним депутатом ВРУ VI скликання від БЮТ. Входив до Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
• З 2007 року очолював Житомирську обласну організацію ВО "Батьківщина".
• 2011 рік – після арешту Юлії Тимошенко став заступником керівника партії та центрального штабу ВО "Батьківщина".
• У цьому ж році був включений до складу Комітету опору диктатурі.
• 2012 - 2014 роки – був обраний народним депутатом України VII скликання за списком ВО "Батьківщина". Голова підкомітету з питань стратегії розвитку галузі та інвестицій Комітету ВР України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
• Грудень 2012 року – стає заступником голови фракції "Батьківщина" у парламенті.
• Листопад 2013 – лютий 2014 років – був обраний заступником керівника Штабу національного спротиву. Як пізніше згадував екскерівник СБУ Наливайченко (досьє Наливайченка Валентина), прізвище Пашинського було серед "орієнтувань" на першочергове знищення у разі прийняття рішення про повну зачистку майдану від активістів. Численні відеодокументи фіксували його присутність на Майдані у найбільш критичні часи – ніч з 18 на 19 лютого, та ранок 20 лютого 2014 року.
• Березень - червень 2014 року – після втечі Віктора Януковича (досьє Януковича Віктора) і встановлення нової влади,  указом в.о. Президента Турчинова був призначений в.о. керівника Адміністрації Президента України. В цей період Пашинський особисто опікувався створенням перших добровольчих батальйонів, організовував постачання військового спорядження та гуманітарної допомоги до підрозділів збройних сил України. Був одним з ініціаторів початку АТО.
• У квітні 2014 року Сергій Пашинський став одним із засновників новоствореної партії "Народний фронт". Його також було обрано до Військової ради партії — спеціального органу, який мав би розробляти пропозиції з обороноздатності України.
• Жовтень 2014 року – обраний народним депутатом України VIII скликання від ПП "Народний фронт" (№12 у виборчому списку). Очолював Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони. Також обіймав посаду заступника голови фракції "Народного фронту".
• Громадська мережа "Опора" вказала, що в парламенті 8-го скликання Сергій Пашинський був одним з найактивніших і найбільш ефективних депутатів. Він був автором та співавтором майже 200 законопроєктів, з яких біля 80 були ухвалені Радою.
• 2014 – 2016 роки – Пашинський був головою наглядової ради державного концерну "Укроборонпром".
• Ще у 2007 році депутат став засновником "Благодійного фонду Сергія Пашинського", який особливо активно працював під час АТО. Крім збору допомоги підрозділам збройних сил, у вересні 2018 року в місті Олевську за підтримки Фонду було встановлено меморіальний комплекс загиблим воїнам-учасникам АТО. В грудні 2018 року Фонд провів акцію "Від небайдужої Олевщини", в ході якої було зібрано та передано харчових продуктів та новорічні подарунки для військовослужбовців, які знаходяться в зоні ООС та дітей із прифронтової зони.
• На позачергових парламентських виборах у 2019 році Пашинський балотувався по 64 виборчому округу (м. Коростень). Вибори він програв і одразу ж попав під кримінальне переслідування з боку нової влади.

Критика, скандали, кримінальні провадження

Скандали навколо діяльності Сергія Пашинського почались ще на початку 2000-х. Він в 1999-2000 роках був заступником голови правління "Ощадбанку", а в листопаді 2002 року його звинуватили в крадіжці 4 мільйонів доларів та шахрайстві під час отримання кредитів від інших банків. 30 листопада Пашинського взяли під варту і він до 6 лютого перебував у Лук’янівському слідчому ізоляторі, поки апеляційний суд не випустив його під підписку про невиїзд. Згодом звинувачення перекваліфікували, а в лютому 2014 року взагалі призупинили.

Крім звинувачень у фінансових зловживаннях, Пашинський "засвітився" у ЗМІ як любитель гулянок і п’яних бешкетів. Так ще в "Ощадбанку" Пашинський на робочому місці напився в компанії дівчат легкої поведінки, а коли гроші на "продовження банкету" закінчились, пішов до сховища і вимагав у охоронців видати йому готівку прямо звідти.

Схожий випадок відбувся у 2010 році, коли депутат у супроводі двох "жриць кохання" завалився в ресторан "Веранда" ледве перебираючи ногами. Там одразу почав грубити адміністрації, чіплятись до відвідувачів, нецензурно лаятись. А коли один з відвідувачів пригрозив викликом міліції, Пашинський накинувся на нього з кулаками, порвав піджак і розбив лице. Потім вирвався з рук охорони і розмахуючи посвідченням нардепа покинув заклад, обіцяючи його закрити, а працівників викинути на смітник.

ЗМІ неодноразово звинувачували Пашинського в численних спробах рейдерських захоплень. Так у 2007 році, діючи в інтересах олігарха Григоришина, депутат намагався здійснити рейдерське захоплення заводу "Турбоатом" у Харкові, яке закінчилось без успіху. З таким же результатом відбулась спроба захопити "Укртатнафту" в 2008 році. Коли Пашинський з двома автобусами осіб спортивної статури з’явився на Кременчуцький НПЗ, його вже охороняли підрозділи внутрішніх військ.

У 2015 році Сергій Пашинський накинув оком на "Житомирські ласощі". 30 листопада біля 200 спортивних молодиків під’їхали до фабрики. Керівники підприємства звернулись до влади по допомогу. Після тривалого протистояння в ніч на 5 лютого відбулась спроба штурму з бійками і стріляниною. Було затримано 134 "спортсмена".

Більш успішно Пашинський діяв в "Укроборонпромі". ЗМІ писали, що в тандемі з Олегом Гладковським нардеп організував оборудку з закупкою в Чехії списаних БМП ще радянського виробництва. Мало того, що техніка була неякісною, вона ще купувалась за завищеними цінами. Крім цього, через мережу посередників купували запали за ціною в 7 разів вищій за ринкову. З іменем депутата пов’язують постачання в армію неякісного озброєння. Так, Пашинський лобіював закупку мінометів "Молот" за ціною майже півмільйона гривень, через які загинуло кілька бійців. Коли в черговий раз вибух міномета забрав життя чотирьох військовиків, Порошенко особисто заборонив їх використання. Активне розслідування оборудок в "Укроборонпромі" почалось лише після зміни влади у 2019 році.

Особливо значний прибуток Пашинському і його колегам з "Народного фронту" принесла реалізація нафтопродуктів Курченка (досьє Курченка Сергія), конфіскованих після приходу нової влади. 10 тисяч тонн бензину та 90 тисяч тонн сировини були реалізовані через підконтрольні Пашинському фірми, проте бюджет нічого не отримав. Сума збитків склала майже 1,5 мільярди гривень.

В сюжеті програми "Наші гроші" журналісти розповіли, що на Київщині, в селі Хутір Ясний Пашинський володіє кількома котеджами, загальна вартість яких складає понад 20 мільйонів доларів.

У Верховній Раді нардеп відзначився "кнопкодавством". 14 жовтня 2014 року журналісти помітили, як він голосував чужою карткою. 22 травня 2015 року було знову зафіксовано, як Пашинський голосує карткою Мартиненка. Крім "кнопкодавства" Пашинський не цурався в Раді помахати кулаками. 4 червня 2014 року він кілька разів вдарив по обличчю Миколу Рудьковського. Журналісти писали, що подія трапилась через мітинги, які Рудьковський влаштував під Верховною Радою, і на одному з яких побили Сергія Пашинського. А 7 липня 2016 року він влаштував бійку з Сергієм Власенком, який образив Тетяну Чорновол (досьє Чорновол Тетяни).

Найгучніший скандал нардеп спричинив 31 грудня 2016 року, коли по дорозі додому в нього трапився інцидент з громадянином Хімікусом, якому Пашинський прострілив ногу. Попри невідповідності у показах депутата, його дії були визнані самообороною і справу закрили. Проте після зміни влади розслідування поновили, справу перекваліфікували і 7 жовтня 2019 року Пашинського заарештували. До справи одразу взялись найкращі адвокати і вже в грудні тримання під вартою замінили цілодобовим домашнім арештом. Але цією справою неприємності колишнього нардепа не закінчились. Почалось активне розслідування розкрадання в "Укроборонпромі", зокрема закупок неякісної техніки за завищеними цінами. В лютому 2020 року по цій справі в будинку Пашинського провели обшук. Слідство триває, спливає місяць за місяцем, але Пашинський на волі і до в’язниці не поспішає, хоча саме його ЗМІ вважають головним організатором розкрадання коштів оборонного відомства в часи президента Порошенка (досьє Порошенка Петра).