Василь Цушко

Цушко Василь – український політик та державний діяч, депутат ВРУ II, III, IV, V скликань, соратник Олександра Мороза та Віктора Януковича, ексголова СПУ

Місце народження

Народився 1 лютого 1963 року у селі Надрічне Тарутинського району Одеської області, де проживали етнічні молдавани.

Освіта

• 1982 рік – закінчив Ізмаїльський технікум механізації та електрифікації сільського господарства, спеціальність технік-механік.
• 1988 рік – закінчив Одеський сільськогосподарський інститут, отримав спеціальність "економіст".
• 2005 рік - здобув кваліфікацію юриста після закінчення Національного університету внутрішніх справ в місті Одеса.

Родина

Дружина Людмила за фахом медсестра, домогосподарка.

У родині двоє дітей – син Вадим та донька Аліна.

Робота за фахом та у складі парламенту

• 1987 рік – Цушко починає трудовий шлях на посаді економіста в рідному виноробному радгоспі-заводі імені С. Лазо, село Надрічне Тарутинського району.
• 1988 – 1989 роки – працює заступником директора радгоспу "Прогрес" у селі Вознесенка-2 Тарутинського району.
• 1989 – 1994 роки – трудовий колектив одноголосно обрав 26-літнього Василя Цушка директором радгоспу-заводу імені С.Лазо у рідному селі. В цей період він вступає до лав Селянської партії України.
• 1994 – 1998 роки – був обраний депутатом ВРУ 2-го скликання по 315 виборчому округу, став членом Комітету з фінансів та банківської діяльності. В СелПУ його обирають керівником Одеської обласної організації та членом вищої ради партії.
• 1997 рік – нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня.
• 1998 – 2002 роки – обраний депутатом парламенту 3-го скликання по виборчому округу №140. Колеги обрали Цушка секретарем Комітету з фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України.
• Вересень 1998 року – парламентар залишив пост керівника Одеської обласної організації та склав повноваження члена вищої ради Селянської партії.
• 2001 рік — Цушко і редактор газети "Сільські вісті" Іван Бокий створили власну "Партію захисту інтересів селян".
• Січень 2002 року – партія Бокия та Цушка приєдналась до Соціалістичної партії України Олександра Мороза, Цушко і Бокий стали членами політради СПУ.
• 2002 – 2005 роки – Василь Цушко втретє був обраний депутатом Верховної Ради, на цей раз по партійному списку СПУ. За поданням фракції був обраний першим заступником голови комітету з фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України.

• 2005 рік – був ініціатором прийняття закону про тендерні закупки, який привів до криміналізації державних закупок товарів.
• 2005 – 2006 роки — Цушко обіймав посаду голови Одеської обласної державної адміністрації.
• Травень 2006 року – Василя Цушка обирають депутатом ВРУ 5-го скликання і він складає повноваження керівника Одеської ОДА. У Раді його обирають заступником голови фракції СПУ.
• Липень 2006 року – після обрання Олександра Мороза головою Верховної Ради, Цушка обрали  першим секретарем політради СПУ і керівником партійної фракції у парламенті.
• Жовтень 2006 року – через протистояння президента Віктора Ющенка і прем’єра Віктора Януковича в країні почалась політична криза. Партія "Наша Україна" перейшла в опозицію, її міністри подали у відставку, а "антикризова коаліція" (ПР, СПУ, КПУ) продовжувала зростати коштом позафракційних парламентарів.
• Грудень 2006 року – Верховна Рада відправила у відставку керівника МВС Юрія Луценка, а на його місце обрала Василя Цушка.

Державна служба та діяльність після 2014 року

• Після обрання Цушка міністром внутрішніх справ ніяких суттєвих реформ у відомстві не відбулось.
• Березень 2007 року – опозиція висунула вимогу відправити у відставку Василя Цушка, вивести внутрішні війська з МВС і підпорядкувати їх президенту України. Цушко відмовився виконувати відповідне рішення Ющенка.
• Травень 2007 року – Ющенко призначив Шемчука В. В. тимчасово виконувачем обов'язки Генерального прокурора України. Проте Святослав Піскун поновився на цій посаді через суд і відмовився визнавати указ Ющенка. Цушко підтримав Піскуна і особисто з бійцями "Беркуту" заблокував приміщення ГПУ, не допустивши Шемчука на робоче місце. Наступного дня проти Цушко було порушено карну справу за перевищення службових повноважень.
• Кінець травня – липень 2007 року – Цушко в Німеччині лікувався від інфаркту.
• 30 вересня 2007 року – міністр заявив про свою відставку у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
• У цей час, на позачергових парламентських виборах, де Цушко балотувався по списку СПУ, його партія не здолала прохідний бар’єр.
• Грудень 2007 року – нова Верховна Рада призначила Юрія Луценка  міністром внутрішніх справ замість Цушка.
• Вересень 2009 року – після тривалої перерви Цушко з’явився в Одесі разом з Віктором Януковичем. Через три місяці він став керівником переможної президентської виборчої кампанії Януковича в Одеській області.

• Березень 2010 року – після перемоги Януковича на виборах президента Василь Цушко був призначений на пост міністра економіки в новому уряді Миколи Азарова.
• Липень 2010 року – на з’їзді СПУ Олександр Мороз запропонував Цушка на посаду голови партії. Делегати підтримали цю пропозицію.
• Грудень 2010 року – після реорганізації міністерства, Цушко був звільнений з посади міністра і призначений головою Антимонопольного комітету України.
• Липень 2011 року – Цушко заявив про бажання відмовитись від посади голови СПУ.
• Серпень 2011 року – з’їзд партії знову обрав лідером СПУ Олександра Мороза.
• Січень 2013 року – Цушка нагородили орденом "За заслуги" II ступеня.
• Березень 2014 року – Цушка звільнили з посади голови Антимонопольного комітету України.
• На президентських виборах 2014 року Цушко був зареєстрований, як самовисуванець. Набрав 0,05% голосів.
• 2019 рік – з’явилась інформація, що Цушко незабаром займе високу посаду. Називались різні варіанти – заступник міністра фінансів або навіть керівник митниці.

Скандали та критика

Гучні скандали щодо Василя Цушка розпочались після переходу СПУ в коаліцію з "регіоналами" і отримання ним посади міністра внутрішніх справ. Не було ЗМІ, де б не знайшлось місця для опису його "подвигу", коли міністр особисто очолив бійців "Беркуту" і "Титану" під час захоплення приміщення Генпрокуратури.

Було порушено кілька карних справ – за перевищення службових повноважень та захоплення приміщення, що забезпечує діяльність органів державної влади. Поки Цушко був міністром, суд закрив ці карні справи, але після його звільнення з посади їх поновили і об’єднали в одну. Але у 2010 році, після зміни влади, цю справу остаточно закрили.

У тому ж 2007 році, після лікування інфаркту в Німеччині, Цушко зробив скандальну заяву журналістам, що інфаркт спровокувало отруєння. Він надав довідки з двох авторитетних німецьких лабораторій про виявлення в його організмі смертельної дози теофіліну. Але коли авторитетний медик Микола Поліщук заявив, що це буде перший випадок в історії медицини, коли теофілін спричинив інфаркт, скандал вщух.

Новий період критики Цушка почався після отримання ним посади голови Антимонопольного комітету України. Як стверджують журналісти-розслідувачі, саме він санкціонував оформлення тендерів без реальної конкуренції, для потрібних фірм на загальну суму понад 1,3 млрд гривень.

Центр протидії корупції неодноразово направляв до керівника АМКУ звернення про сумнівні тендери. Лише кілька прикладів.

Серпень 2013 року — управління капітального будівництва Закарпатської ОДА, після фіктивного конкурсу, уклало угоду на будівництво школи з фірмою, засновником якої був голова Закарпатської ОДА.

Жовтень 2013 року – Вищий господарський суд України уклав угоду на 1,1 млрд грн з фірмою "Т.М.М.-ТОВ" на будівництво офісу суду в Києві. Перед цим, з конкурсу через надумані причини прибрали реальних конкурентів і контракт отримала потрібна фірма. На ці, і інші подібні звернення Цушко відповідав, що порушень не виявлено.

Працюючи в парламенті та інших органах влади, Цушко обіцяв ввести податок на багатство. І у 2014 році журналісти  нагадали йому про цю невиконану обіцянку.