Віктор Медведчук

Медведчук Віктор Володимирович - один з українських олігархів, кум російського президента Володимира Путіна, довготривалий представник України на переговорах у тристоронній контактній групі щодо врегулювання військового конфлікту на Донбасі.

Місце народження

Віктор Медведчук народився 7 серпня 1954 року в селищі Шана, Абанський район, Красноярський край, СРСР.

Освіта

• 1971 - закінчив середню школу селища Борова, Фастівський район Київської області.
• 1972-1978 - Київський державний університет ім. Шевченко, юридичний факультет.

Родина

• Перша дружина - Марина Володимирівна Лебедєва.
• Друга дружина - Наталія Георгіївна Гаврилюк.
• Третя дружина - Оксана Марченко, телеведуча.
• Дочка - Ірина Медведчук, 1982 р.н.
• Дочка - Дар'я Медведчук, 2004 р.н., хрещена донька Володимира Путіна і Світлани Медведєвої.

Коротка біографія

Віктор Володимирович Медведчук народився 7 серпня 1954 року в селищі Шана в Красноярському краї, СРСР. Його батько був засуджений за звинуваченням у співпраці з українськими націоналістами ОУН в роки Другої світової війни і засланий відбувати покарання в Сибір. Через 6 років після народження сина, батьки Медведчука повернулися на батьківщину, в Україну, і влаштувалися в селищі Борова, Фастівського району Київської області. Тут Медведчук Віктор закінчив середню школу в 1971 році і влаштувався працювати на Київському залізнодорожному поштамті сортувальником. Паралельно він намагався вступити у Вищу школу міліції, але, як синові репресованого, йому відмовили в прийомі на навчання. Тоді Медведчук став "позаштатним співробітником" міліції.

У 1972 році вступив до Київського державного університету на юридичний факультет. Після закінчення навчання його прийняли до Київської колегії адвокатів. Попри молодий вік, Віктор Медведчук в 1979 році виступав правозахисником на процесах двох українських дисидентів - поетів Василя Стуса і Юрія Литвина. Обидва його підзахисних були звинувачені і померли в ув'язненні. Сьогодні ця сторінка біографії Віктора Медведчука піддається критиці, оскільки він в ході процесу неодноразово порушував адвокатську етику і визнавав провину своїх підзахисних, коли самі вони свою провину заперечували.

У 80-х Віктор Медведчук і його перша дружина перебралися до Києва. В кінці 80-х років він працював завідувачем юридичної консультації Шевченківського району столиці. Також неодноразово обирався головою Спілки адвокатів України (в 1990 році і потім до 2006 року).

З початку 90-х років вважався одним з найвпливовіших бізнесменів Києва (поряд з братами Суркісами, Богданом Губським та іншими входив в так звану Київську сімку). У цей період він стає главою Українського кредитного банку, очолює київський футбольний клуб "Динамо", а також нарощує свій бізнес. Одночасно він в 1994 році став головою Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України.

Саме в 90-х Віктор Медведчук послідовно зближується з першим президентом Леонідом Кравчуком, а потім - з його наступником Леонідом Кучмою. У роки правління Кучми і відбувся зліт політичної кар'єри Медведчука.

Політична кар'єра

Ще в 1994 році Медведчук увійшов до партії СДПУ. А через рік увійшов в її правління. З 1997 року був радником Президента України. У 1997 вперше увійшов до парламенту. Був народним депутатом двох скликань Верховної Ради. З 1998 року був заступником голови ВР.

На виборах 1999 року очолював передвиборний штаб чинного президента Кучми. Саме йому і Суркісу Кучма зобов'язаний своїм переобранням на другий термін. У 2002 році очолив Адміністрацію Президента України. Цей період у Медведчука Віктора в біографії відзначений найбільшим впливом на владу. Його називали "сірим кардиналом".

У 2004 році кар'єра політика зробила новий виток: будучи ярим противником Помаранчевої Революції і Віктора Ющенка, Медведчук доклав максимум зусиль, щоб привести на президентський пост Віктора Януковича. Тоді ж Віктор Медведчук і його дружина зблизилися з верхівкою влади РФ. У 2004 році Віктор Медведчук і Оксана Марченко хрестили свою дочку, і в якості хрещених батьків виступили президент Росії Володимир Путін і дружина його "правої руки" Дмитра Медведєва, Світлана.

З 2006 по 2012 роки політична діяльність Медведчука стихла. Він відмовився балотуватися в президенти, підтримавши Віктора Януковича, партія СДПУ припинила своє існування, а її члени перейшли до пропрезидентської "Партії Регіонів". Новий сплеск інтересу до особистості Медведчука пішов в 2012 році. Він створив організацію "Український вибір": організація виступала за відмову від європейського курсу і переорієнтацію на входження в Митний Союз. Під час Революції Гідності консультував Віктора Януковича, за день до початку анексії Криму Оксана Марченко і Віктор Медведчук вилетіли з півострова до Швейцарії.

Попри очевидну симпатію до РФ і незаперечні контакти з верхівкою влади країни-агресора, в 2014 році Віктор Медведчук очолив переговорну групу з ОБСЄ і представником ОРДЛО.

У 2018 році пристав до партії "За Життя" Вадима Рабиновича. На останніх виборах в ВР увійшов до парламенту за списками об'єднаної платформи ОПЗЖ.

Попри те, що його батько брав активну участь у національно-визвольному русі на початку ХХ століття, сам Віктор Медведчук активно підтримує проросійський курс. Він ратує за відновлення статусу російської мови як другої державної, критикує перегляд статусу воїнів УПА, виступає проти євроінтеграції і вступу до НАТО.

Другого лютого 2020 року президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про застосування санкцій проти народного депутата Тараса Козака та проти низки телеканалів депутата Медведчука.

Також ЗМІ повідомляють, що під санкції потрапили і літаки лідера партії "Опозиційна платформа - За життя" та його партнера Тараса Козака.

11 травня 2021 року генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова підписала Медведчуку підозру в державній зраді.

12 квітня 2022 року СБУ затримала Медведчука при спробі втекти з України.