Владислав Бородін

Бородін Владислав – політик, громадський діяч, колишній депутат Дніпропетровської обласної ради від партії "Укроп"

Місце народження

Народився 18 червня 1971 року в місті Шостка Сумської області.

Освіта

Закінчив приватний вищий навчальний заклад Дніпровський гуманітарний університет за спеціальністю "Правознавство".

На момент обрання народним депутатом навчався у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, теж за спеціальністю "Правознавство".

Родина

Дружина – Наталя Петрівна. Займається підприємницькою діяльністю. В 2018 році заробила 934,6 тисячі гривень.

У подружжя двоє дорослих дітей.

Син – Владислав. Працює в комунальному підприємстві "Міські причали" Дніпровської міської ради.

Про дочку інформації у відкритих джерелах немає.

Кар’єра до 2019 року

• Про діяльність Бородіна до 2014 року інформація відсутня. З перевірених фактів відомо лише те, що після закінчення школи він служив у Збройних Силах, а потім перебрався в Дніпропетровськ (нині – Дніпро), де одружився і проживав з родиною.
• Під час Революції гідності працював у команді тодішнього голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Ігоря Коломойського.
• У 2015 році був одним із засновників громадської організації "Всеукраїнська організація "Гідність і Воля", у якій обіймав посаду заступника голови.
• Крім того, з 2015 року певний час працював у ТОВ "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями УПС" (будівництво доріг і автострад). Він був співвласником підприємства, отримавши частку в 25%.
• У 2015 році Владислав Бородін став депутатом Дніпропетровської обласної ради. Обирався як член партії "УКРОП" по шістдесят першому мажоритарному округу. В обласній раді очолював постійну комісію з питань забезпечення правоохоронної діяльності.

Парламентська діяльність

• У 2019 році Владислав Бородін приєднався до команди Володимира Зеленського. Як мажоритарник від партії "Слуга народу" він був затверджений кандидатом у депутати Верховної Ради на позачергових парламентських виборах по округу № 38 (місто Новомосковськ, Новомосковський, Юр'ївський райони Дніпропетровської області). Цей округ журналісти називали вотчиною народного депутата від БПП Вадима Нестеренка, з яким Бородін мав ділові стосунки. Деякі ЗМІ в той час писали, що висуванець "Слуги народу" насправді протеже Нестеренка. Але ця інформація не підтвердилась, бо чинний парламентар незабаром теж зареєструвався кандидатом у депутати по тому ж округу і став головним конкурентом Бородіна.

• В липні 2019 року, після остаточного підрахунку бюлетенів було встановлено, що за Владислава Бородіна віддали свої голоси 40,64% (або 30 773) виборців. За найближчого опонента, самовисуванця Вадима Нестеренка проголосували 21,47% (або 16 262).
• 29 серпня того ж року Бородін прийняв присягу народного депутата України, увійшов до фракції партії "Слуга народу" і став членом Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності.
• Журналісти вказують, що нардеп входить в так звану "групу Коломойського" і дисципліновано підтримує всі важливі для олігарха законопроєкти. Крім того, Бородін максимально підтримав закони за реформу науки, за приватизацію, за декомунізацію, за прозорість власності на ЗМІ.

• Показовим є і той факт, що нардеп голосував проти фракції 980 разів з часу набуття депутатських повноважень, що свідчить про загострення суперечностей між Зеленським і Коломойським.
• Аналітики звернули увагу, що станом на травень 2021 року Бородін жодного разу не виступив з трибуни Верховної Ради. Серед депутатів Дніпропетровщини він один з тих, хто найменше підтримав ініціативи Президента України. Нардеп також не голосував за ринок землі.

Критика та скандали

Скандальні матеріали в ЗМІ почали регулярно з’являтись з 2015 року. Частина з них присвячена його роботі з громадськістю. Журналістка Олена Гарагуц вказувала, що після обрання депутатом облради Бородін очолив постійну комісію з питань забезпечення правоохоронної діяльності, яка рекомендувала представників громадськості для контролю за поліцейською атестацією та інших важливих для міста питань. Але під личиною активістів в структури громадського контролю влаштувались різні напівкримінальні елементи, що почали активно набивати кишені, "кришуючи" такі теми, як кадрові призначення, ціноутворення на транспорті, атестації та конкурсні комісії. Одним з таких призначенців Бородіна був Дмитро Смолянський, колишній наркоман і хуліган, що обіцяв представникам інших громадських об’єднань переламати ноги за критику його діяльності.

Інші скандали були пов’язані з роботою Бородіна в ТОВ "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями УПС", де майбутній нардеп мав частку в 25%. Як писали ЗМІ, партнерами компанії, яка тривалий час була монополістом по будівництву і ремонту доріг в області виступали Вадим Нестеренко, Борис Філатов, заступник голови Дніпропетровської облради Святослав Олійник. Так лише в 2016-2017 роках підприємство отримало від мерії Дніпра замовлень на суму понад 200 млн гривень. Конкурси були фіктивними, з передбаченим результатом. Громадські організації вимагали скасування цих корупційних замовлень, де навіть не були чітко прописані умови відносно якості та терміну робіт, а міністр Максим Нефьодов назвав їх прикладом неефективного використання бюджетних коштів.

Коли партія Зеленського затверджувала кандидатів у депутати, на своїй сторінці в Facebook аналітик і політтехнолог Олександр Кочетков написав, що Філатов і Нестеренко збираються протягнути в партію президента свого подільника Бородіна, якому ще слід відзвітувати за вкрадені 120 мільйонів гривень, списаних на неіснуючі дороги.

В парламенті Бородін особливою активністю не відзначався. Як представник групи Коломойського, він займав цілком передбачувану позицію з важливих для олігарха законопроєктів, і тому його голосування мало цікавило представників ЗМІ, щоб стати приводом для сенсації, чи скандалу.