Володимир Ар’єв

Біографія Володимира Ар’єва - це шлях талановитого журналіста у велику політику. Про його успіхи та скандали, труднощі та невдачі - більш докладно в нашому досьє.

Місце народження

Народився 31 березня 1975 року в місті Київ.

Освіта

• В 1992 – 1994 роках навчався на фізичному факультеті Київського Національного Університету ім. Т. Шевченка (не закінчив).
• В 1994 році опанував азами журналістики в школі BBC World Service.
• У 2002 році закінчив Інститут журналістики КНУ ім. Т. Шевченка.

Родина

Дружина – Фіцич Наталія Степанівна (1977 року народження).

Дочка Ар’єва Ярина Володимирівна (2000 року народження).

Коротка біографія

Ар’єв Володимир Ігорьович виріс у столиці України. Тут він закінчив у 1992 році природничо-науковий ліцей № 145 і поступив на фізичний факультет КНУ ім. Т. Шевченка. Та фізика не дуже приваблювала юнака і він вирішує кардинально змінити біографію.

В 1993 році розпочав трудову діяльність асистентом кореспондента української та російської служб телеканалу BBC в Києві. До 1994 року працював на BBC позаштатним журналістом..

З 1994 по 1996 рік працював спецкором і ведучим програми "Вікна. Новини", репортером програми "Вікна. Тижневик" у ММЦ "Internews".

В 1996 році – спеціальний кореспондент ТІА "Вікна" і ведучий блоку новин програми "Доброго ранку, Україно" на УТ-1. У цьому ж році працював журналістом програми "Післямова" на телекомпанії "Нова мова".

З кінця 1996 року по 2003 рік працював спеціальним кореспондентом інформаційно-аналітичної служби телеканалу "Інтер". У 2002-2003 роках одночасно був журналістом програми ТСН, студія "1 + 1".

У 2003-2004 роках працював як незалежний журналіст, був автором програми "Не-провінція" на СТБ, позаштатним автором газети "Дзеркало тижня".

У 2004-2005 – керівник, автор і ведучий першої в країні програми журналістських розслідувань "Закрита зона" на "5 каналі". З 2006 року – директор ТОВ “Студія”.

У 2007 у біографії Володимира Ар’єва знову радикальні зміни, пов’язані з переходом у політику.

У 2007 — 2012 — він народний депутат України VI скликання по списку блоку “Наша Україна — Народна самооборона".

У 2012 — 2014 – Володимир Ар’єв народний депутат України VII скликання, обраний по одномандатному округу № 218 у місті Київ. Був висунутий Об’єднаною опозицією Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”.

2014 – 2019 - на дострокових парламентських виборах 2014 року Ар’єв балотувався від "Блоку Петра Порошенка", та знову в окрузі № 218, м. Київ був обраний народним депутатом України VIII скликання.

У 2019 році на позачергових парламентських виборах був обраний народним депутатом України IX скликання по списку партії "Європейська Солідарність".

Депутатська робота та громадська діяльність

У 2007 році Володимир Ар’єв створив фільми "Донецька мафія: Перезавантаження"  про злочинне минуле Р.Ахметова та деяких інших діячів Партії регіонів і "Земля в ілюмінаторі" - про неадекватного мера Л.Черновецького. Їх одразу ж заборонили до показу на українських телеканалах.

Під час своєї першої депутатської каденції (2007-2012) Ар’єв працює в Комітеті ВР з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Та очевидно в цій галузі йому не вдається повністю себе реалізувати й в Раді VII скликання (2012 – 2014) він переходить в Комітет з закордонних справ. А досьє Володимира Ар’єва поповнюється важливими фактами – він обирається членом Постійної делегації в Парламентській Асамблеї ради Європи.

Після переломних подій 2013-2014 років Ар’єв очолює Київський обласний штаб Петра Порошенка на президентських виборах у 2014 році. Після обрання народним депутатом України восени цього ж року у Раді VIII скликання він продовжує займатись питаннями зовнішньої політики.

В 1915 році політик очолює українську делегацію в ПАРЄ, і в цьому ж році досьє Ар’єва поповнюється важливою інформацією – його обирають віцепрезидентом Парламентської Асамблеї ради Європи. У 2018 році він ще раз обирається на цю посаду.

У ПАРЄ Володимир Ар’єв займає послідовну антиросійську позицію, закликає до посилення тиску і жорсткіших санкцій проти країни-агресора. У 2018 році він був включений до списку українських діячів, проти яких уряд РФ застосував санкції.

Нагороди, звання, премії

Депутатська діяльність політику лаврів не принесла. Досьє Володимира Ар’єва констатує, що майже всі відзнаки й нагороди він отримав як журналіст.

• У 2003 році – Лауреат загальнонаціональної програми "Лицар свободи.
• У 2004 році – Програма Ар’єва "Закрита зона" попадає в десяток кращих програм Європи на конкурсі Prix Europa'2004 (Берлін).
• У 2004 році – лауреат щорічної премії імені Валерія Марченка за кращу роботу в ЗМІ на правозахисні теми.
• У 2005 році – Лауреат премії Олександра Кривенка "За поступ в журналістиці".
• У 2005 році – Гран-прі Міжнародного кінофестивалю по правозахисній тематиці "Золотий Георгій".
• У 2005 - 2006 роках – Переможець національної премії "Телетріумф" в номінації "Краща публіцистична програма".
• У 2005 році – Лауреат загальнонаціональної програми "Людина року -2005".
• У 2006 році – отримав звання "Заслужений журналіст України".
• На початку 2019 року президент Порошенко своїм указом присвоїв ранг Надзвичайного і Повноважного Посла трьом нардепам, що працювали в структурах ЄС, в тому числі Володимиру Ар’єву. В цьому ж році новообраний президент Володимир Зеленський скасовував цей указ як безпідставний.

Найгучніші скандали

В досьє Володимира Ар’єва майже всі найгучніші скандали припадають на період політичної кар’єри, а не журналістської діяльності.

• Лише перший з них фіксуємо у 2006 році, коли його з дружиною затримали у Варшавському аеропорту з марихуаною. Та Володимир Ар’єв заявив, що це реквізит, потрібний йому для майбутньої телепередачі.
• У 2011 році депутати Ар’єв та Доній заявили, що деякі представники Партії регіонів готують проти них замах, зокрема посилались на підслухану розмову депутатів-регіоналів.
• В цьому ж році виник ще один скандал. Депутатська картка Ар’єва голосувала в той час, коли він сам у соціальних мережах викладав фото з Нью-Йорку.
• У 2012 році виник новий скандал навколо автомобіля "Мерседес", який Володимир Ар’єв придбав за 15 тисяч доларів США, в той час, коли аналогічний коштує понад 50 тисяч. На це політик відповів, що брав авто з дефектом, тому така ціна.
• У квітні 2013 року в столичному супермаркеті Ар’єв хамив і розмахував посвідченням, вимагаючи, щоб з ним розмовляли виключно українською мовою. Справедливе по суті зауваження через брутальну лайку викликало негативний резонанс.
• У 2014  "кнопкодавський" скандал. Карточка Ар’єва голосує, коли він сам знаходиться з делегацією у Страсбурзі.
• В жовтні 2018 року Володимир Ар’єв викликав поліцію на концерт "Дискотека 80-х", на який деякі глядачі прийшли в піонерських галстуках та пілотках часів СРСР. Він назвав цих людей провокаторами, що порушили закон про декомунізацію. Оскільки піонерських атрибутів не було в переліку заборонених цим законом, його вчинок спричинив гучний скандал.
• Після перемоги на президентських виборах Володимира Зеленського та його команди Ар’єв стає одним з найактивніших критиків нової влади. Зокрема в 2019 році він звинувачує Зеленського, що дві його офшорні компанії отримали 41 млн доларів США, які раніше були виведені з рахунків "ПриватБанку".
• В серпні 2020 спалахнув скандал щодо справи "вагнерівців" - ніби то через витік інформації з Офісу президента було зірвано операцію СБУ по затриманню найманців з ПВК "Вагнер", які воювали на Донбасі. Саме Володимир Ар’єв проводив конференцію у ВР щодо цих подій. Пізніше у фейсбуці політик тривалий час викладав документи та записи телефонних розмов, що підтверджували підготовку спецоперації, яку на Банковій вперто заперечували.