Жан Беленюк
Беленюк Жан – український борець греко-римського стилю, неодноразовий чемпіон світу та Європи, срібний призер Олімпійських ігор 2016 року, золотий призер Олімпіади у Токіо 2020, лейтенант ЗСУ
Місце народження
Народився 24 січня 1991 року в Києві.
Освіта
Після школи закінчив Національний університет фізичного виховання і спорту України, отримав диплом магістра психології спорту.
Пізніше закінчив Міжрегіональну академію управління персоналом за спеціальністю "Управління бізнесом".
Родина
Батько - Венсан Ндагіджимана, громадянин Руанди. Навчався в Києві, в авіаційному інституті. Ще до народження сина був відкликаний в Руанду, де розпочалась громадянська війна. Пізніше загинув у авіатрощі.
Мати – Світлана Михайлівна Беленюк, стилістка на зйомках, проживає разом з сином в Києві.
Жан неодружений, дітей немає, хоча казав журналістам, що вже думає про створення сім’ї. А зараз головними жінками свого життя називає матір і бабусю.
Спортивні досягнення
Спортом почав цікавитись ще з дитячого віку. Пробував себе у футболі, в баскетболі, активно займався карате. У 2000 році прийшов на секцію греко-римської боротьби, і з того часу не зраджував зробленому вибору. Його першим наставником був Віталій Киселиця, згодом другим тренером став Олексій Добровольський.
Ще підлітком брав участь у міжнародних та українських змаганнях, проте до 2007 року медалі юному спортсмену не давались.
Нарешті на чемпіонаті Європи серед кадетів у Варшаві у 2007 році він виборов свою першу нагороду – срібну медаль.
Нижче вказані всі медалі, які за спортивну кар’єру здобув Жан Беленюк (в таблиці – вид нагороди, місто і рік проведення змагань, вагова категорія).
Олімпійські ігри
Золото Токіо 2020 до 87 кг
Срібло Ріо-де-Жанейро 2016 до 85 кг
Чемпіонати світу
Золото Лас-Вегас 2015 до 85 кг
Золото Нур-Султан 2019 до 87 кг
Срібло Будапешт 2018 до 87 кг
Бронза Ташкент 2014 до 85 кг
Чемпіонати Європи
Золото Вантаа 2014 до 85 кг
Золото Рига 2016 до 85 кг
Золото Бухарест 2019 до 87 кг
Бронза Белград 2012 до 85 кг
Бронза Варшава 2021 до 87 кг
Європейські ігри
Золото Мінськ 2019 до 87 кг
Срібло Баку 2015 до 85 кг
Універсіада
Бронза Казань 2013 до 85 кг
Чемпіонати світу серед юніорів
Бронза Будапешт 2010 до 84 кг
Срібло Бухарест 2011 до 84 кг
Чемпіонати Європи серед юніорів
Золото Зренянин 2011 до 84 кг
Чемпіонати Європи серед кадетів
Срібло Варшава 2007 до 76 кг
Бронза Даугавпілс 2008 до 76 кг
З 2011 року спортсмен постійно виступав на різних кубкових змаганнях та турнірах, Всесвітніх іграх військовослужбовців, шести Гран-прі. Ці виступи принесли борцю за 10 років ще 18 медалей, з них 11 золотих.
Перед олімпіадою в Токіо-2020 спортсмен інформував журналістів, що його цікавить лише золота медаль. Беленюк заявив, що у разі перемоги має намір закінчити виступати як борець і визначається, який шлях у спорті йому обрати далі.
У Токіо спортсмен виконав поставлене перед собою завдання, відзначивши запальним гопаком олімпійське золото.
Політична кар’єра, державні нагороди, звання
Попри темний колір шкіри, Жан Беленюк постійно підкреслює, що він українець, і після знакових перемог вже не вперше виконує гопак.
У 2016 році спортсмен приєднався до патріотичного флешмобу "Я Люблю Свою Країну" і опублікував відеозвернення, де розповідає, за що саме він любить Україну. На Всесвітній день вишиванки Жан регулярно викладає у соціальних мережах свої світлини, на яких він одягнений в український національний одяг.
Беленюк бере активну участь в житті української армії, виступає у ролі спортсмена-інструктора в ЦСКА ЗСУ, має військове звання лейтенанта ЗСУ і навчає українських бійців рукопашному бою.
Борець тривалий час уникав активної участі у політичному житті, хоча заявляв, що спорт може бути важливим інструментом політичної пропаганди. Тому, на думку Беленюка, спорт не може бути поза політикою, а спортсменам необхідно стежити за своїми висловлюваннями.
У 2019 році Жан Беленюк дебютував у якості політика. Після того як на президентських виборах він підтримав Володимира Зеленського, партія "Слуга народу" запропонувала йому місце в партійному списку. Спортсмен погодився і пройшов до парламенту, ставши першим темношкірим народним депутатом в історії України.
У Верховній Раді IX скликання борець увійшов до складу фракції "Слуги народу" і став першим заступником голови комітету з питань молоді та спорту. За два роки роботи в парламенті Беленюк зробив 14 депутатських запитів, взяв участь у створенні 33 законопроєктів і шість разів виступив у стінах Верховної Ради. Жан фактично став головним представником спортсменів у владі. Він активно займається питаннями надання житла та стипендій українським спортсменам.
Жан Беленюк відзначений державними нагородами:
- 2013 рік – Медаль "За працю і звитягу" — за досягнення високих спортивних результатів на XXVII Всесвітній літній Універсіаді в Казані, виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України.
- 2016 рік – Орден "За заслуги" III ступеня - за досягнення високих спортивних результатів на Іграх XXXI Олімпіади 2016 року в місті Ріо-де-Жанейро (Федеративна Республіка Бразилія), виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України.
- 2019 рік – Орден "За заслуги" II ступеня — за досягнення високих спортивних результатів на II Європейських іграх у м. Мінську (Республіка Білорусь), виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України.
- У 2014 році Жану Беленюку було надано почесне звання Заслужений майстер спорту України. Його оголосили найкращим спортсменом квітня 2014 року. А наступного року Міжнародна федерація об’єднаних стилів боротьби визнала спортсмена найкращим борцем класичного стилю у світі 2015 року.
Критика та скандали
У перший гучний скандал Беленюк потрапив ще до початку політичної кар’єри. На Олімпійських іграх в Ріо-де-Жанейро він сфотографувався зі скандальною топпропагандисткою Кремля Ольгою Скабєєвою.
А коли він на тій же Олімпіаді, після свого виступу заявив, що в Україні недостатньо сприятливі умови для підготовки спортсменів-борців, у багатьох ЗМІ з’явились публікації про намір Беленюка змінити громадянство. Правда скандал одразу ж вщух, коли спортсмен категорично спростував такі чутки, стверджуючи, що ніколи навіть не розглядав подібну ідею.
Коли в партійний список "Слуги народу" включили Жана Беленюка, кореспондент "Голосу України" Василь Чепурний написав у Фейсбуці: "Зараз дають негра в депутати – точно виберуть. Може нам ще транссексуала підсунуть?". Одразу ж спалахнув гучний расистський скандал. Переважна більшість українців гнівно засудили заяву Чепурного і висловили цілковиту підтримку та симпатію Жану Беленюку. А спортсмен відреагував гідно і стримано, порадивши таким журналістам вилазити з печер, оскільки на дворі XXI століття.
На початку депутатської каденції Беленюк потрапив під справедливу критику ЗМІ, коли на запитання про депутатську зарплату сказав: "Мені називали різні суми... Вона там якось відповідає прожитковому мінімуму чи мінімальній зарплаті, здається, буде десь близько 30 тисяч гривень". А прожитковий мінімум тоді не сягав і 3 тисяч гривень.
В серпні 2019 року новообраний депутат потрапив у сексистський скандал. Він розмістив в Instagram своє фото після перемоги на Європейських іграх, яке підписав, перефразувавши вислів Льоліка з відомого фільму "Діамантова рука": "Бабі – квіти, спортсменам – медалі! Дивись, не переплутай, Кутузов!". І одразу ж за "бабу" спортсмен отримав повною мірою. Його звинуватили у сексизмі, "совкових" пережитках, вказали на неприпустимість таких висловів для парламентаря навіть у виді жарту.
Восени 2019 року журналісти сфотографували, як Беленюк заснув прямо під час засідання Верховної Ради, за що депутат і отримав свою порцію заслуженої критики.
А в червні 2021 року спортсмен опинився в топ-10 головних прогульників парламенту. Журналісти встановили, що він відвідав лише 7% засідань Верховної Ради України. Борець виправдовувався, що після Олімпіади в Токіо він буде сумлінніше ставитись до своїх депутатських обов’язків.