"Хвіст махає собакою": як у ДОТ зірвали тендер на 100 тисяч бронежилетів для ЗСУ

Про це пише журналіст Ігор Хмурий у розслідуванні СтопКору. Публікуємо матеріал без коментарів та ремарок. Редакція не несе відповідальності та не перевіряє дані, надані та опубліковані сторонніми інформаційними ресурсами.

"Диявол у деталях", або як ДОТ плутає сліди? Хотів дочекатися всіх відповідей на запити, та нещодавні події змусили зробити проміжну публікацію. Ідеться про закупівлі бронежилетів для армії, потреба в яких вимірюєтся сотнями тисяч штук, а суми тендерів – мільярдами гривень.

Нагадаю: я знайшов прямі угоди, за якими ДОТ протягом травня-червня закупив майже 50 тисяч бронежилетів для військових без конкурсу по 30 600 грн. А за тиждень оголосив тендер на понад 100 тисяч комплектів за ціною 26 000 грн, який фактично зірвався. За цими фактами ми надіслали низку запитів.

Одразу після відповіді ДОТу в мережі відбулась масштабна інформаційна кампанія тиловиків. 19 липня протягом кількох годин на багатьох сайтах з’явились аналогічні статті, в яких пояснювалось, чому зірвався тендер на 100 тисяч бронежилетів. Цікаво, що в жодному майже ідентичному матеріалі не згадувалось, що буквально напередодні ДОТ уклав три прямих контракти. А зрив закупівлі пояснювався подорожчанням електроенергії та валюти.

Оцініть масштаб кампанії: ось одна публікація, друга, третя, четверта, п'ята, шоста...

У відповіді на запит СтопКору ДОТ розповів, що прямі угоди укладались через прохання КСЛ (Командування Сил Логістики ЗСУ), у якого був дефіцит з постачанням. За наступною схемою: ДОТ надіслав всім сертифікованим постачальникам (шість компаній) листи з проханням повідомити, скільки вони можуть поставити бронежилетів до визначеного терміну з тими, хто мав таку можливість, провели консультації щодо ціни. Далі їх законтрактували без конкурсу. Це офіційно.

Але неофіційно постає низка логічних питань: навіщо було робити всю цю схему, якщо за тиждень після укладання останньої прямої угоди планувався конкурс на 2,7 млрд грн? На що розраховував ДОТ, оголошуючи цей тендер, якщо вони самі перед цим завантажили роботою половину сертифікованих виробників?

Тобто виходить просто якась нісенітниця. Спочатку протягом місяця ДОТ контрактує половину виробників без конкурсу на 50 тисяч бронежилетів. А за тиждень оголошує тендер на 100 тисяч комплектів. На що тиловики розраховували?

Що три компанії з шести (з якими не уклали прямі угоди) зможуть виробити вдвічі більше бронежилетів, ще й за нижчою ціною? І до чого тут тоді взагалі долар та електроенергія?

Як на мене, це все схоже на "відмазки". А масштабна інформаційна кампанія у ЗМІ після розголосу, який ми зробили, лише підтверджує цю думку. Як і ще один цікавий та дуже тривожний факт.

У своїй відповіді ДОТ зізнався, що з початку 2024 року виробники виконали лише 27,35% від обсягу всіх укладених угод (шоломи та бронежилети). А у згаданих вище статтях він повідомив, що на 19 липня 2024 року тиловики законтрактували лише 63% від річної потреби у бронежилетах. Отже, незрозуміло, як з таким підходом ДОТ планує закрити весь річний план постачання за 4 місяці, що залишились до кінця року.

Це я і мав на увазі, коли казав, що "хвіст махає собакою" і політика підлаштування під виробників дорого коштує не лише бюджету, а й безпосередньо Силам оборони.

Після отримання публічної інформації щодо прямих угод на постачання бронежилетів в обхід конкурсу та інсайду щодо невиконання в повному обсязі попередніх угод деякими постачальниками ми надіслали відповідні запити до МОУ, ДП МОУ "ДОТ" та НГУ. Відповідь ДОТу, як і обіцяв, публікую.

Резюмую. У армії є потреба у великих обсягах постачання бронежилетів, навіть якщо не брати до уваги конче необхідне оновлення старих зразків. Є компанія, яка пропонує вигіднішу ціну. Але навіть вона не здатна виробляти у короткий проміжок часу по 100+ тисяч одиниць. Інші гравці ринку не вивозять конкуренцію ціною. ГОТ міг би розбивати такі великі замовлення на менші, але регулярні та планові.

Та замість цього він обрав інший шлях: підлаштовуватися під ціни виробників, обходячи нюанси законодавства за допомогою прямих безконкурентних угод. Ціна такого рішення – тисячі бронежилетів нового зразка, які недоотримає армія.