Олександр Камишін

Олександр Миколайович Камишін — український фінансист, управлінець, голова правління АТ "Укрзалізниця" з 2021 року.

Народився у 1984 році.

Освіта

Закінчив Міжнародний фінансовий університет (2005); Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського (2007); Програму для управлінців INSEAD (2018).

Трудова діяльність

• Працював аудитором KPMG (2006—2008);
• У фонді Томаша Фіали Dragon Capital (2008—2012);
• Генеральний директор KMZ Industries(2009—2012);
• Менеджером з інвестицій SCM Ріната Ахметова (2012—2019),
• Член наглядової ради компанії Portinvest, та Lemtrans (2012—2019)
• Видавець Latifundist Media (2011—2012);
• Управляючий партнер Fortior Capital (2020—2021);
• Радник міністра інфраструктури України (2021);
• В.о. голови правління АТ "Укрзалізниця" (2021);
• Голова правління АТ "Укрзалізниця".

Камишін співзаснував кілька компаній і фондів, зокрема Latifundist Media – його улюблене дітище. Усередині компанії зі 110 співробітників і семи видань Камишин створив сімейну атмосферу з горизонтальною моделлю менеджменту.

У нас усі на "ти" без суворо визначеної ієрархії та яскраво вираженої субординації, – розповів головний редактор видання Костянтин Ткаченко. – Ми називаємо себе Латифундією, а співробітникам дали прізвиська з "Володаря кілець". Сашко – Гендальф". Камишин запускав Latifundist як стартап, економлячи на офісі й заробітній платні. Саме тому, за словами Ткаченка, Камишін наймав журналістів не тільки у Києві, а й у регіонах, Сумах і Полтаві включно, де середня заробітна плата на 8000 грн нижче. Зустрічі часто проходили у МакДональдсі та кафе. "Він прямо на меню розписував, як він бачить Latifundist. Видання мало стати аграрним Forbes, – каже Ткаченко.

Запускаючи медіа, Камишін був глибоко в операційних завданнях. Випускник Київського політехнічного інституту, він сам знаходив підрядників робити перший сайт і малював логотип, який Latifundist використовує донині. Але з 2019 року Камишин перестав ходити до київського офісу видання. "Сашко вміє делегувати. На початку він максимально присутній у проєкті, а потім відпускає", – каже Ткаченко.

Олександр Камишін також став ведучим авторського YouTube-проєкту "Латифундисти", в якому публічно відкривають та показують з несподіваного боку найцікавіших, найтаємничіших та найважливіших героїв аграрного ринку України. Ця передача про гучні імена з масою інсайдів, невідомих фактів.

На той же час, із 2012 по 2019 роки, припав його найдовший період як найманого працівника – у холдингу СКМ Ріната Ахметова. Саме під час роботи в СКМ Камишін зацікавився транспортною сферою – він відповідав за цей напрямок у компанії, бувши членом наглядових рад "Лемтрансу" і "Портінвесту", за словами Миколи Нестеренка, колишнього директора з розвитку нових напрямків бізнесу СКМ. Саме Нестеренко переманив Камишіна з Dragon Capital у СКМ.

У Dragon Capital Камишін перейшов із KPMG, своєї першої роботи, коли йому було 24. Чотири роки він пропрацював там над розвитком фонду прямих інвестицій і на посаді голови Карлівського машинобудівного заводу. Виторг заводу з 2008 по 2012 роки зріс від 123 до 228 млн грн, а прибуток – з 8 до 16 млн грн. Його колишній роботодавець Томаш Фіала памʼятає його "ініціативним і амбітним" та говорить, що Камишін пішов із Dragon Capital "на підвищення до більшої компанії". "Було непросто знайти йому заміну", – каже Фіала. Нестеренко каже, що "вибрав найкращого менеджера у Dragon Capital і забрав".

Камишін пішов зі СКМ у 2019 році, щоб разом із Нестеренком заснувати інвесткомпанію Fortior Capital, що спеціалізується на інвестиціях в інфраструктуру і агросектор. Нестеренку належало 50,5% компанії, решта – Камишіну. Обидва засновники вклали по близько 3,5 млн грн.

Fortior Capital – не перше спільне підприємство партнерів. Ще у 2014 році вони запустили AgTech Farm, фонд, який інвестує у стартапи з розробки агротехнологій. У портфелі фонду вісім компаній, зокрема meteo.farm, zemelka.ua і AgroOnline.

У нього є, чого повчитися, – говорить Нестеренко. – Не пригадую його погано підготовленим до зустрічі, у похмурому настрої або переляканим. У нього прекрасне почуття гумору і анекдот у запасі на будь-який випадок.

У 2016 році Камишін співзаснував іще одну компанію – Grano Group, до якої входять сім операційних агрокомпаній, елеватор і земельний банк на 10 000 га. Компанія вирощує зернові та олійні культури і займається молочним тваринництвом у Чернігівській, Волинській, Рівненській та Київській областях. Співвласник цієї компанії – німецька Grano Agrar Holding GmbH. Валова виторг по групі Grano Group за 2020 рік склав 170 млн грн.

Після призначення в УЗ компанії, які належать Камишіну (Grano Group, AgTech Farm і Latifundist Media), перейдуть у незалежне управління. З інвестиційної компанії Fortior Capital, в якій Олександр – керуючий партнер, він вийшов. Усю його частку викупив Нестеренко. Сам Нестеренко віджартовується, що "Укрзалізниця" потягла у нього Камишіна, як він сам потяг його з Dragon Capital. Він вважає, що Камишін буде намагатися хоч щось змінити у держкомпанії заради двох синів. "Запамʼятатися гарними справами, якими б пишалися його діти, – точно входить до його планів", – каже Нестеренко.

Чого чекають від Камишина на посаді? Міністр інфраструктури Олександр Кубраков, у якого Камишін був радником два місяці перед призначенням в УЗ, поставив такі завдання: налагодити покупку дешевої електрики безпосередньо у "Енергоатома", залучити іноземних інвесторів (Камишін говорить англійською) і закупити нові поїзди та локомотиви.

Ще одну стратегічну мету Кубракова – підняти тарифи на вантажоперевезення – Камишин і Мінінфраструктури виконали за шість днів після призначення. Ціни на вантажоперевезення пішли вгору – на 8% для вантажів 1-го (руда і вугілля) і 2-го (зерно) класів. Із січня 2022 року вони виросли ще на 20% і 6% відповідно. За словами Кубракова, це принесе УЗ додатково 10 млрд грн у 2022 році. Підвищення тарифів важливе, тому що УЗ заробляє не на пасажирських перевезеннях, а на вантажних. Для порівняння: її виручка у 2020-му від вантажних перевезень – 65 млрд грн, а від пасажирських у 16 разів менше – всього 4,1 млрд грн. Занижені тарифи на вантажоперевезення були серед основних претензій РНБО, через які й призначили Камишіна. Держкомпанія втратила 100 млрд грн за останні чотири роки через неправильну тарифну політику, за словами секретаря Ради нацбезпеки Олексія Данілова.

Фіала говорить, що УЗ – серйозний челендж для Камишина. "Багато хто не спромігся нічого змінити, – говорить він. – У Камишіна є всі шанси, але потрібна політична підтримка". Сам Камишін сподівається змінити УЗ на краще.

Сім`я

Камишін одружений і виховує двох синів.