Руслан Рябошапка

Рябошапка Руслан – правознавець, заслужений юрист України, учасник створення антикорупційних органів, колишній заступник міністра юстиції, член НАЗК, заступник глави Адміністрації Президента України (згодом ОПУ).

Місце народження

Народився 14 жовтня 1976 року в селищі Зеленогірське Любашівського району Одеської області.

Освіта

1998 рік — закінчив Міжнародний Соломонів університет за фахом "правознавство", отримав кваліфікацію спеціаліста.

Родина

Молодша сестра Людмила теж юристка. Працювала в структурах "Укрзалізниці", згодом почала займатись адвокатською діяльністю.

Дружина – Олеся Андріївна Бартовщук, з 2007 року працює в Страсбурзі, у Європейському суді з прав людини.

У родини троє синів – Тимур, Лука, Марко, які проживають разом з матір’ю і мають французьке громадянство.

Кар’єра

• 1997 рік – ще навчаючись на п’ятому курсі університету влаштувався в Міністерство юстиції.
• 1998 – 2001 роки – працював  головним консультантом, заступником начальника управління законодавства про правосуддя, охорону правопорядку та оборону. Згодом став заступником директора Департаменту законодавства про правосуддя, кримінального і процесуального права та про адміністративну відповідальність Міністерства юстиції, а пізніше працював заступником начальника відділу Державного департаменту України з питань виконання покарань.
• 2001 – 2002 роки – знову повернувся на посаду заступника директора Департаменту законодавства про правосуддя, кримінального і процесуального права та про адміністративну відповідальність Міністерства юстиції України.
• 2002 – 2003 роки – Рябошапка працював директором Центру правової реформи і законопроєктних робіт при Міністерстві юстиції України.
• 2003 – 2010 роки — очолював Департамент законодавства про правосуддя, правоохоронної діяльності та антикорупційної політики Міністерства юстиції України. Був автором концепції подолання корупції в Україні "На шляху до доброчесності", яку у 2006 році підписав президент Віктор Ющенко. Виступив ініціатором приєднання України до базових антикорупційних міжнародних документів — Конвенції ООН проти корупції і Кримінальної та Цивільної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією.  Саме в цей період Рябошапка познайомився з Андрієм Богданом, який і рекомендував його кандидатуру для призначення на наступну посаду.
• 2010 – 2011 роки – Рябошапка став директором Бюро з питань антикорупційної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України (абсурдна структура в уряді Миколи Азарова). Головне завдання Бюро — підготовка та реалізація урядових пріоритетів у впровадженні антикорупційної політики.
• 2010 рік – отримав почесне звання "Заслужений юрист України".
• Лютий 2011 року – уряд ліквідував Бюро з питань антикорупційної політики.
• 2011 – 2013 роки – працював заступник директора Департаменту юридичного забезпечення Секретаріату Кабінету Міністрів України. У жовтні 2013 року, після відмови української влади від асоціації з ЄС, звільнився з посади.
• Жовтень 2013 – березень 2014 років – був запрошений на посаду керівника Департаменту аналізу антикорупційної політики у неурядовій організації "Transparency International Україна".
• Березень – жовтень 2014 року – у першому уряді Арсенія Яценюка працював заступником міністра юстиції України. За пів року під безпосереднім керівництвом Рябошапки було розроблену всю сучасну базу антикорупційного законодавства — антикорупційну стратегію (2014—2017 роки), Закон про НАБУ, Закон України про запобігання корупції, законопроєкти щодо розкриття інформації про бенефіціарних власників юридичних осіб, про відкритість інформації у державних реєстрах, а також було підготовлено законопроєкт про заочне засудження.

• 2014 – 2016 роки – був залучений до програми ООН як консультант з питань антикорупційної реформи. Під час роботи в ООН займався підготовкою до створення Національної агенції з питань запобігання корупції.
• 2016 – 2017 роки – працював членом  Національного агентства з питань запобігання корупції. 9 червня 2017 пішов з посади члена НАЗК.
• 2019 рік – на початку року про Рябошапку знову згадав Андрій Богдан. Фахівець по боротьбі з корупцією приєднався до Зе-команди. Під час президентської кампанії Рябошапка був радником кандидата Володимира Зеленського.

• 21 травня 2019 року – колишнього радника призначили заступником глави Адміністрації Президента України, яку в червні було реорганізовано в Офіс Президента України.
• Крім роботи в ОПУ очолив Національну раду з питань антикорупційної політики, був співголовою Комісії з питань правової реформи.
• Серпень 2019 року – Рада підтримала подання Володимира Зеленського і призначила Рябошапку генеральним прокурором України.
• 5 березня 2020 року Верховна Рада висловила Рябошапці недовіру, звільнивши його з посади генпрокурора.
• Після звільнення працював у групі експертів Світового банку.

• Листопад 2020 року – Рябошапка разом з Олександром Данилюком та Павлом Клімкіним заснували Центр національної стійкості та розвитку – неурядову організацію, що готуватиме для суспільства і влади рекомендації з питань національної безпеки, верховенства права, деолігархізації та антикорупційної роботи.
• 2021 рік – Руслан Рябошапка став лауреатом премії Державного департаменту США по боротьбі з корупцією.

Діяльність на посаді генпрокурора

Одразу після призначення Рябошапка назвав основним пріоритетом повернення країні як можна більше активів та грошей, які були в неї вкрадені.

Крім того, він розпочав масштабну реформу органів прокуратури. Її запланували провести в три етапи та повністю завершити через два роки. Все здійснювалось гласно, максимально відкрито для громадськості і реформа отримала повну підтримку послів "великої сімки". Перший етап завершився очищенням Генпрокуратури від некомпетентних та корумпованих прокурорів, 55% яких було звільнено. Далі реформу було перенесено на регіональний рівень і атестації розпочались в обласних прокуратурах.

З ініціативи Генпрокурора були створені нові департаменти – щодо розслідування справ про катування громадян правоохоронцями та по збору і передачі до міжнародних судів доказів збройної агресії Росії.

Рябошапка активізував розслідування справи щодо виведення коштів з "ПриватБанку", анонсував передачу цієї справи до суду в найкоротші терміни. Крім того, готувалось притягнення до відповідальності власників ще 12 банків, що вивели в офшори понад 13 мільярдів гривень. Тисячі карних справ всього за кілька місяців було порушено за незаконну вирубку лісів. Експерти відзначали зрушення у розслідуванні вбивств на Майдані та по справі Катерини Гандзюк.

Прокурори Офісу Генпрокурора відстояли арешт 143 об'єктів нерухомості колишнього голови Вищого Господарського суду України Віктора Татькова і відправили до суду справу судмедексперта Давида Валіахметова, який допомагав "хворіти" підозрюваному у вбивствах і замахах Олександру Шепелєву.

Серед невдач слід назвати справу про вбивство Павла Шеремета. Хоча підозрювані вже отримали звинувачення, майже щодня з’являються нові і нові докази у їх непричетності до цієї справи.

Хоча Рябошапка попрацював Генпрокурором всього пів року, але за короткий термін зумів нажити безліч ворогів. Проти нього виступили всі проросійські сили, представники Коломойського в Раді, нове керівництво Офісу Президента України (Андрій Богдан у лютому 2020 року був звільнений з посади голови ОПУ). Керівник фракції "Слуг народу" звинуватив Рябошапку у відсутності бажання переслідувати Петра Порошенка.

Коли у Раді почались процеси щодо організації звільнення Генпрокурора Рябошапки, посли "великої сімки" позитивно оцінили його роботу і заявили про помилковість таких дій. Але це не зупинило противників Генпрокурора, вони зажадали його звіту і проголосували за недовіру. Зеленський теж заявив, що Рябошапка не показав очікуваного результату, хоча всі експерти у переважній більшості стверджували, що пів року – дуже малий термін для суттєвих результатів і що позитивні зрушення очевидні.

Критика та скандали

Скандали щодо Руслана Рябошапки почалися у 2016 році, коли він почав працювати в НАЗК. Попри статус спеціаліста по боротьбі з корупцією, його довго не хотіли обирати до складу цього органу, вказуючи на спільну роботу з Олександром Лавриновичем в уряді Азарова.

Його звільнення теж супроводжувалось скандалом. Він звинуватив очільницю НАЗК у відсутності бажання працювати, затримці перевірки електронних декларацій представників уряду, наявності політичного впливу на цей орган. Водночас журналісти з проєкту "Схеми" дізнались, що Рябошапка отримував не 25 тисяч, а 142 тисячі грн щомісячно. Наталя Корчак пояснила ЗМІ, що такі премії виписувались для того, щоб працівники НАЗК самі облаштували свої робочі місця, користуючись цими коштами.

В серпні 2016 року спалахнув скандал з фальшивою декларацією Рябошапки. Хтось розмістив ніби його декларацію, де вказано 20 млн грн, отриманих від фіктивної фірми. Нардепи зчинили галас, проте проведене розслідування довело, що і дані, і декларація неправдиві.

На початку 2020 року, коли почалась активна кампанія за відставку Рябошапки, у ЗМІ з’явились матеріали про будинок у Франції, збудований на невідомі кошти. Генпрокурор одразу дав у ЗМІ пояснення. Він повідомив, що цей будинок збудовано на кредитні кошти, які дружина отримала у французькому банку, а зарплати їй вистачає, щоб виплачувати необхідні суми для погашення кредиту. Всі документи були оформлені належним чином, але тема французького будинку Генпрокурора за пів мільйона євро ще довго гуляла в інтернеті. Подружжя навіть запрошувало кореспондента Укрінформу у Франції до свого дому, щоб припинити всі інсинуації.

Гучний скандал уже кілька років не вщухає через бажання команди Зеленського за будь-яку ціну позбавити волі експрезидента Петра Порошенка. Незадовго до свого звільнення Рябошапка заявив, що всі можливі справи проти колишнього гаранта безперспективні з юридичної точки зору та зашкодять міжнародному іміджу країни. А ті підозри, що ДБР підготувало в кінці 2019 року, Генпрокурор назвав "юридичним трешем" і відмовився підписувати.

Після звільнення Рябошапки Віктор Чумак зробив скандальну заяву, що Генпрокурора прибрали через реальну загрозу Коломойському назавжди втратити "ПриватБанк" і сісти на лаву підсудних за інші злочини. А пізніше Рябошапка сам заявив, що не зміг оголосити олігарху про підозру, через те що Баканов і досі блокує проведення експертизи про суму збитків "ПриватБанку" від дій його колишніх керівників.