Сергій Головатий

Головатий Сергій – відомий український юрист, політик та державний діяч, ексдепутат ВРУ шести каденцій, що змінив пів десятка фракцій, колишній міністр юстиції в трьох урядах, правознавець, який багато років представляв Україну в європейських структурах, принциповий борець за верховенство права і європейські стандарти в українському законодавстві.

Місце народження

Народився 29 травня 1954 року в місті Одеса

Освіта

• 1977 рік - закінчив Київський державний університет, факультет міжнародних відносин та міжнародного права, юрист-міжнародник, референт-перекладач англійської мови.
• 1980 рік – кандидат юридичних наук.
• 2009 рік – доктор юридичних наук.

Родина

Батько — Петро Харитонович (1922 року народження), мати — Надія Тимофіївна (1930 року народження).

Розлучений, дітей немає. ЗМІ пишуть про його нетрадиційну сексуальну орієнтацію.

Коротка біографія

• 1955 рік – після звільнення батька з лав збройних сил сім’я переїхала в Смілу, Черкаська область.
• 1971 – 1972 роки – працював робітником Смілянського хлібокомбінату Черкаської області.
• 1972 - 1977 роки – навчання в КДУ імені Тараса Шевченка.
• 1977 – 1978 роки – працює в ректораті університету в групі по прийманню іноземних спеціалістів.
• 1978 – 1980 роки – навчання в аспірантурі, захист кандидатської дисертації.
• 1980 – 1986 роки – молодший науковий працівник Інституту соціальних та економічних проблем закордонних країн АН УРСР.
• 1986 – 1990 роки – старший науковий працівник того ж закладу.
• 1981—1987 — за сумісництвом, викладач кафедри міжнародного права факультету міжнародних відносин і міжнародного права Київського державного університету.
• 1990 – 1994 роки – депутат ВРУ першого скликання.
• 1994 – 1996 роки – народний депутат другого скликання.
• 1995 – 1997 роки – працює міністром юстиції в двох урядах.
• 1998 – 2002 роки – обраний депутатом ВРУ третього скликання.
• 2002 – 2005 роки – народний депутат четвертого скликання.
• 2005 – 2006 роки – працював міністром юстиції.
• 2006 – 2007 роки – депутат ВРУ п’ятого скликання.
• 2007 – 2012 роки – народний депутат шостого скликання.
• 2011 – 2013 роки -  професор кафедри теорії права КНУ.
• 2015 рік – Петро Порошенко (досьє Порошенка Петра) призначив Головатого членом Конституційної комісії.
• 2017 рік – член Європейської Комісії "За демократію через право" (Венеціанська комісія).
• Лютий 2019 року – Сергія Головатого призначають суддею Конституційного суду України.
• Вересень 2019 року – Головатого обрали замісником голови КСУ.

Політична і громадська діяльність, служіння українській Феміді

Початком політичної діяльності Головатого можна вважати його вступ до КПРС. Це сталося в 1977 році, адже відмінник і активіст прекрасно розумів, яке прискорення науковій кар’єрі в СРСР дає партійний квиток. І дійсно, з кар’єрою стало все гаразд – кандидатська дисертація, викладання в престижному столичному виші, наукові статті в журналах. Але з перебудовою наступають нові часи. Країна змінюється фактично з кожним днем, і за цим стрімким рухом переважна більшість населення не встигає. Проте Сергій Головатий в когорті тих, хто сприйняв новий час, зрозумів історичний шанс України.

З 1988 року він учасник мітингів, зібрань української інтелігенції, де поступово створюються перші масові громадські об’єднання.

Березень 1989 року – Сергій Головатий бере участь у підготовці установчих документів Товариства української мови ім. Шевченка.

Вересень 1989 року – молодий науковець працює в команді розробників  програми та статуту Народного руху України.

Березень 1990 року – на платформі Руху активіст стає депутатом ВРУ, здобувши перемогу  на мажоритарному окрузі у Києві. Біографія Сергія Головатого інформує, що тоді ж його виключили з компартії "за сепаратистські настрої". З того часу, четверть віку політик був принципово позапартійним, доки в 2014 році Ігор Смешко не заманив його в свою партію "Сила і Честь".

Був одним зі співавторів Декларації про державний суверенітет України та Акту проголошення незалежності України.

З 1991 року депутат входить до робочої групи і комісії ВРУ по розробці проєкту нової Конституції України.

1992 рік – один із засновників Всесвітнього конгресу українських юристів.

1993 – 1994 роки – читає лекції в Кембриджі та університеті Манітоба (Канада) про проблеми побудови правової держави в Україні, про хід реформування українського суспільства.

Після обрання депутатом другого скликання знову по мажоритарному округу в місті Київ, працював в органах з підготовки нової Конституції – член погоджувальної комісії, член Конституційної комісії від ВРУ.

1995 – 1996 роки – Головатий вперше працює членом Європейської комісії "Демократія через право" (Венеціанська комісія).

1995 рік – депутат працює в комісії з підготовки судово-правової реформи, а також керує робочою групою з підготовки проекту Цивільного кодексу України.

З 1995 по 1997 роки працює міністром юстиції спочатку в Уряді Євгена Марчука, потім в Кабміні Павла Лазоренка. Водночас очолює державну комісію по втіленню в законодавство України норм і стандартів Ради Європи.

1996 – 1997 роки – Головатий один з ініціаторів та член комісії по відміні смертної кари в Україні. Контролював весь процес – від підготовки документів до прийняття остаточного рішення.

Взагалі досьє Сергія Головатого інформує, що за період до нових парламентських виборів 1998 року він працював ще у таких комісіях та робочих групах:

• Рада з питань мовної політики при президенті України;
• Робоча група з підготовки концепції реформи адміністративного права і проекту Адміністративного кодексу України;
• Українська комісія з питань юридичної термінології;
• Державна комісія по проведенню в Україні адміністративної реформи;
• Рада роботи з кадрами при президенті України.

Крім того, з 1997 року Сергій Головатий президент благодійного фонду Українська правнича фундація.

Березень 1998 року – переміг на виборах до ВРУ в місті Київ, по виборчому округу №222. Висуванець виборчого блоку "Вперед, Україно!".

В цей період він активно працював у Парламентській асамблеї Ради Європи, був членом Постійного комітету і Моніторингового комітету цієї структури.

Після третьої каденції Верховної Ради України набули чинності зміни до виборчого законодавства. Тепер висувати кандидатів до парламенту мали право лише політичні партії та їх блоки своїми списками. Тричі позапартійний депутат Сергій Головатий був змушений на четверту каденцію шукати політичну силу для гарантованого обрання. В 2002 році він домовляється з Юлією Тимошенко (досьє Тимошенко Юлії) і четвертий раз стає депутатом ВРУ, на цей раз по списку БЮТ ( №12 виборчого списку).

Активно підтримав Помаранчеву революцію та президента Ющенка (досьє Ющенка Віктора). Навіть коли в  Тимошенко почався конфлікт з Ющенком, Головатий нерідко підтримував позицію президента. В 2005 році він проголосував за кандидатуру Єханурова на посаду прем’єр-міністра і його виключили з фракції БЮТ. З жовтня 2005 по серпень 2006 року Сергій Головатий знову обіймає посаду міністра юстиції України.

На парламентських виборах 2006 року він балотується по списку пропрезидентського блоку "Наша Україна" і займає 43 позицію в списку. Головатий вп’яте стає депутатом ВРУ в складі фракції "Наша Україна".

В цьому ж році політик був обраний віцепрезидентом Парламентської асамблеї Ради Європи.

Весною 2007 року Ющенко підписує указ про достроковий розпуск Верховної ради України. Головатий різко критикує дії президента, і його виключають з фракції "Наша Україна". Оголошені позачергові вибори до парламенту і політику знову потрібна партія, яка забезпечить місце у прохідній частині списку. Він домовляється з Віктором Януковичем (досьє Януковича Віктора) про співпрацю без вступу в партію і в 2007 році вшосте стає  депутатом українського парламенту.

Досьє Сергія Головатого інформує, що в 2008 році він знову обирається віцепрезидентом ПАРЄ, а в 2009 році ще працює у Венеціанській комісії. Потім фракція і президент делегують в європейські структури своїх партійців.

З 2010 по 2013 рік його робота в Венеціанській комісії поновилась, але на цей раз політика делегує не Україна, а ПАРЄ.

До складу ВРУ Сергій Головатий після 2012 року не обирається. Його робота концентрується виключно на юриспруденції.

2015 – 2017 роки – він радник голови Верховної Ради з конституційних питань.

2016 – 2018 роки – Сергій Головатий працює у Венеціанській комісії.

З 2018 року працює суддею КСУ, а з вересня 2019 року Головатого обирають заступником голови Конституційного суду України.

Критика та скандали

За тривалу політичну кар’єру та державну службу критичних матеріалів в ЗМІ та скандалів навколо Сергія Головатого вистачало. Ті, що стосуються його приватного життя залишимо для "жовтої преси" і вузьколобої аудиторії. Нагадаємо ті, що мають стосунок до політики.

Так, у 2007 році "Українська правда" оприлюднила пост Сергія Руденка "Біло-синій Головатий". Автор висловив своє здивування і цілковите нерозуміння ситуації, коли борець за демократію, прихильник права і європейських стандартів отримає депутатський мандат в складі команди Януковича.

Інші журналісти критикували політичну всебічність Сергія Головатого. Мовляв, змінив понад півдесятка фракцій, побував і в БЮТ, і в "Нашій Україні", і в Партії регіонів.

В одному зі своїх інтерв’ю політик відповів на ці закиди. Поки закон дозволяв балотуватись без партійного висування, він три каденції отримував мандат після перемоги на мажоритарному окрузі. Не було ні конфліктів, ні докорів сумління, ні звинувачень колег по фракції. Коли партійний список став обов’язковою нормою, він змушений був домовлятись з партійними лідерами про співпрацю, не отримуючи їх партійного квитка. Але сліпо голосувати за рішення керівництва Головатий не погоджувався, і як результат опала, виключення з фракції.

В 2011 році політик потрапив до списку найбільших прогульників ВРУ. Рух Чесно підрахував і встановив, що в сесійному залі Головатий бував відносно регулярно, а понад 90% засідань свого комітету він пропустив.

Особливо резонансний скандал виник в жовтні 2020 року, коли КСУ скасував покарання за неправдиву інформацію у деклараціях і деякі положення антикорупційного закону про функції НАЗК. Хоча Сергій Головатий голосував проти такого рішення Конституційного Суду, його теж назвали винуватцем цієї події. Адже він головував на попередньому засіданні КСУ, де було прийняте рішення розглядати подання по декларуванню без участі представників Ради і президента.

Крім того, НАЗК оприлюднила факти, що у Сергія Головатого в декларації за 2019 рік було порушень на 3,6 млн гривень. Суддя спростовував будь-який корисний намір, назвав це технічною помилкою, але сам факт наявності конфлікту інтересів забороняв йому брати участь у тому жовтневому засіданні.

Після оприлюднення скандального вердикту ситуація навколо КСУ ускладнилась. На Банковій називали різні варіанти – розпуск Конституційного Суду, збільшення кількості суддей, заміна голови КСУ і відміна скандального рішення, тощо. У будь-якому випадку в кар’єрі Сергія Головатого можливі радикальні зміни. Але ми не повинні забувати, що саме він був одним зі співавторів фундаментальних для України документів.